Магалашвілі Кетеван Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магалашвілі Кетеван Костянтинівна
ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი
Народження19 квітня 1894(1894-04-19)[1]
Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Смерть30 травня 1973(1973-05-30) (79 років)
 Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
ПохованняДідубійський пантеон
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Жанрпортрет
НавчанняМосковське училище живопису, скульптури та зодчества (1917) і Академія Колароссі
Діяльністьреставрація, художниця, портретистка
ПрацівникTbilisi National Galleryd
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Магалашвілі Кетеван Костянтинівна у Вікісховищі

Кетеван Костянтинівна Магалашвілі (груз. ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი; нар. 7 (19) квітня 1894, Кутаїсі, Кутаїська губернія, Російська імперія — пом. 30 травня 1973, Тбілісі, ГрузССР, СРСР) — грузинська і радянська художниця-портретистка, народна художниця Грузинської РСР (1961 рік).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 7 квітня 1894 року в Кутаїсі. Коли дівчинці було два роки, сім'я переїхала до Тбілісі[2].

У 1911 році вступила до Школи живопису і скульптури в Тбілісі, в 1915 році перевелася до Московського училища живопису, ліплення і зодчества.

Приїхавши влітку 1917 року до Грузії, повернутися в Москву вже не змогла через революційні події в колишній Російській імперії[3]. Почала працювати над створенням грузинських національних костюмів в театрі-студії Георгія Джабадарі[2].

Олександр Цуцунава, Кетеван Магалашвілі та Дмитро Шеварднадзе (1930 рік)

У 1921 році влаштувалася працювати до бібліотеки Національної галереї[2], де познайомилася з її засновником і директором Дмитром Шеварднадзе. Під впливом досвідченого художника звернулася до жанру портрета, почала малювати друзів, знайомих, інших художників[4].

Кетеван Магалашвілі за роботою (Париж, 1923 рік)

У 1923 році вирушила на навчання до Мюнхена, після чого в тому ж році перевелася до Академії Колароссі у Парижі[2].

Повернувшись до Тбілісі, влаштувалася реставратором у Національну галерею, продовжила писати портрети[2]. Після арешту і, ймовірно, страти Дмитра Шеварднадзе в 1937 році звільнилася із заснованої ним галереї[4]. Почала активно брати участь у виставках[3].

У 1946 році отримала звання Заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР[2], з 1961 — Народний артист Грузинської РСР.

У 1961 і 1972 роки пройшли персональні виставки Кетеван Магалашвілі[2].

Померла в Тбілісі 30 травня 1973 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Творчість

[ред. | ред. код]

Колірне вирішення портретів Магалашвілі стримане, відчувається тонка грань психологічної сторони героїв картин. Сама художниця в одному з інтерв'ю сказала, що героя портрета потрібно спочатку розговорити, вступити з ним в боротьбу або знайти якийсь інший спосіб, щоб вловити міміку, рухи рук, рухи очей, зрозуміти головну ідею[2].

Крім знайомих і художників, малювала портрети робітників-стахановців[3].

Портрети Кетеван Магалашвілі знаходяться в колекціях різних музеїв, у тому числі в Державному музеї мистецтв Грузії в Тбілісі (портрети Якова Ніколадзе (1922 рік), Єлени Ахвледіані (1924 рік), Серго Закаріадзе (1951 рік)) та Музеї мистецтва народів Сходу в Москві (портрет Медея Джапарідзе (1957 рік)).

Література

[ред. | ред. код]

ზ. ბაბუნაშვილი, თ. ნოზაძე, «მამულიშვილთა სავანე», თბ., 1994

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  2. а б в г д е ж и ქეთევან მაღალაშვილი. ფემინიზმი და გენდერული დემოკრატია (груз.). ფონდი ჰაინრიჰ ბიოლის. 4 червня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2016.
  3. а б в Магалашвили Кетеван Константиновна. Масловка. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2016.
  4. а б Ketevan Magalashvili. Biography (англ.). Modernism.Ge. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 11 травня 2016.