Маддалена Вісконті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маддалена Вісконті
італ. Maddalena Visconti
4-а герцогиня-консорт Ландсгут-Баварії
Початок правління: 2 вересня 1381
Кінець правління: 4 грудня 1393

Попередник: Анна Нойфенська
Наступник: Маргарита Австрійська

Дата народження: 1366[1]
Місце народження: Мілан
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 17 квітня 1404(1404-04-17)
Місце смерті: Бурггаузен, Священна Римська імперія
Чоловік: Фрідріх
Діти: Єлизавета, Маргарита, Генріх, Магдалена, Йоганн
Династія: Вісконті, Віттельсбахи
Батько: Бернабо Вісконті
Мати: Беатріче Регіна делла Скала

Маддалена Вісконті (італ. Maddalena Visconti), (нар. від 1361 до 1367 — пом. 17 квітня 1404) — представниця династії Вісконті, донька правителя Мілану Бернабо Вісконті та Беатріче Регіни делла Скали, друга дружина Ландсгут-Баварського герцога Фрідріха.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у Мілані, який входив до складу Священної Римської імперії. Точна дата появи на світ невідома. Різні джерела вказують роки від 1361[2] до 1367,[3] найчастіше позначаючи рік 1366-й.[4][5][6] Була однією з шістнадцяти дітей володаря Мілану Бернабо Вісконті та його дружини Беатріче Регіна делла Скала, маючи десятеро сестер і п'ятеро братів. Резиденцією родини слугувало міланське палаццо Лукіно неподалік церкви Сан-Джованні-ін-Конка, з якою його поєднував, збудований Вісконті, перехід.[7]

Батько постійно брав участь у військових походах, намагаючись розширити сімейні володіння, кілька разів був відлучений від церкви.[7] Матір, відзначаючись таким самим гордовитим і честолюбним характером, разом з тим, була єдиною, хто міг тамувати його несамовиті напади люті.[8] Намагаючись покращити відносини з Баварією, Бернабо видав трьох доньок за конкуруючих герцогов тих земель: Стефана III, Ернста та Фрідріха, що були близькими родичами. Кожна з наречених отримала сто тисяч гульденів посагу.[9]

Маддалена стала дружиною 42-річного Фрідріха Віттельсбаха, який правив Ландсгут-Баварським герцогством разом із братами Йоганном II і Стефаном III. Весілля пройшло 2 вересня 1381 у Ландсгуті. Наречений був удівцем, його єдина донька від першого шлюбу вже була заміжня за братом Маддалени. У подружжя народилося п'ятеро спільних дітей:

Монастир Райтенхаслах

У листопаді 1392 року Віттельсбахи поділили герцогство на три частини. Фрідріху вдалося закріпити за собою найбільш прибуткову Нижню Баварію. Втім, вже у грудні наступного року він помер, залишивши спадкоємцем малолітнього Генріха. Опіку над ним здійснювали Йоганн II та Стефан III, які постійно маючи суперечки між собою, навіть певний час воювали. Маддалені, за допомогою віцтума та станів, вдалося протистояти їхнім спробам скасувати розділ 1392 року. У 1401 році Генріх був офіційно проголошений повнолітнім, хоча номінально залишався під опікою до 1404 року.

Маддалена померла у Бурггаузені, де розташовувалась одна із резиденцій Віттельсбахів, 17 квітня 1404 року. Була похована у місцевому монастирі Райтенхаслах.[10] За іншими даними, знайшла останній спочинок у монастирі Зеліґенталь у Ландсгуті.[11]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Маттео I Вісконті
 
Бонакоза Боррі
 
Бернабо Доріа
 
Еліана Фієскі
 
Альбойно делла Скала
 
Бетріче да Корреджіо
 
Джакопо I да Каррара
 
Анна Ґраденіґо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Стефано Вісконті
 
 
 
 
 
Валентина Доріа
 
 
 
 
 
Мастіно II делла Скала
 
 
 
 
 
Таддея да Каррара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бернабо Вісконті
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Беатріче делла Скалла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маддалена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Профіль на Geni.com [1] (англ.)
  3. Короткі відомості про Маддалену Вісконті [2] (англ.)
  4. Генеалогія Маддалени Вісконті [3] (англ.)
  5. Профіль на Thepeerage.com [4] (англ.)
  6. Профіль на Find a grave.com [5] (англ.)
  7. а б Стаття про Бернабо Вісконті в Енциклопедії Треккані [6] (італ.)
  8. Giorgio Giulini, Memorie spettanti alla storia, al governo, ed alla descrizione della Città e della campagna di Milano nei Secoli Bassi, Milano, 1856. — стор. 352—354 [7] (італ.)
  9. Benno Hubensteiner, Bayerische Geschichte, München 1952, стор. 126
  10. Профіль на Genealogics.org [8] (англ.)
  11. Монастир Зеліґенталь у Ландсгуті [9] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Bernhard Glasauer: Herzog Heinrich XVI. (1393–1450) der Reiche von Bayern-Landshut. Territorialpolitik zwischen Dynastie und Reich (= Münchner Beiträge zur Geschichtswissenschaft. Band 5). Herbert Utz Verlag, München 2009, ISBN 978-3-8316-0899-7 (zugleich Dissertation, Universität München 2009).
  • Karin Kaltwasser: Herzog und Adel in Bayern-Landshut unter Heinrich XVI. dem Reichen (1393–1450). Dissertation, Universität Regensburg 2004 [10]
  • Hans Patze: Die Wittelsbacher in der mittelalterlichen Politik Europas. In: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. Band 44, 1981, стор. 33–79 [11] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]