Макаревська Світлана Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світлана Макаревська
Svitlana Makarevska.jpg
Народилася 14 квітня 1947(1947-04-14) (70 років)
м. Хуст Закарпатської області
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Проживання Україна Україна, Київ
Відома поетеса
Партія безпартійна
Чоловік Іван Макаревський
Діти донька Олена (1966) — юрист, син Артем (1971) — лікар

Світлана Борисівна Макаревська (народилася 14 квітня 1947 в місті Хуст Закарпатської області) — українська поетеса.

Народилася в сім'ї учителя.

Освіта[ред.ред. код]

  • 1953–1956 — початкові класи Вільшанської школи, Закарпаття.
  • 1956–1957 — навчалася в середній залізничній школі м. Шепетівка Хмельницької області.
  • 1957–1964 — навчалася у Віньковецькій середній школі Хмельницької області.
  • 1970 — закінчила Київський інженерно-будівельний інститут, інженер-будівельник.

Кар'єра[ред.ред. код]

  • 1970–2007 — працювала в Київському Зональному науково-дослідному і проектному інституті цивільного будівництва («Київ ЗНДІЕП») на інженерних посадах та завідувачкою відділу аспірантури.

Літературна творчість[ред.ред. код]

Світлана Макаревська на презентації своїх збірок. Київ, 19 жовтня 2013

Є автором поетичних збірок:

  1. Макаревська С. Б. Коралі: Поезії. — Київ: «Транспорт України», 1996. — 93 сторінки, тираж 2000, 6 аркушів кольорових малюнків (слайди картин Івана Марчука).
  2. Макаревська С. Б. Я пожежу вогнем гасила: Поезії / Передмова Тамари Мукмінової. — Київ: «Транспорт України», 1999. — 112 сторінок, ілюстрації. ISBN 966-7098-13-3, тираж 1000.
  3. Макаревська С. Б. Було і буде: Поезії / Передмова Петра Москаленка. — Київ : «Транспорт України», 2002. - 160 сторінок, ілюстрації. ISBN 966-7098-20-6, тираж 1000.
  4. Макаревська С. Б. Тепла хвиля: Поезії. — Київ: «Транспорт України», 2005[1].

У четверту збірку «Тепла хвиля», крім віршів, увійшли прозові твори.

Збірки ілюстровані репродукціями творів Народних художників України Івана Марчука та Людмили Жоголь, з якими авторка тісно співпрацює.

Вірші С. Макаревської та відгуки про її творчість публікувалися у газетах «Вечірній Київ», «Хрещатик», «Дзеркало тижня», «Культура і життя», «Сільське життя», «Лесин край», «Магістраль», у журналі «Україна» тощо.

Вірші, пісні на слова С. Макаревської неодноразово звучали на українському радіо. За її участю виходили в ефір радіопередачі «Берегиня», «Мистецтво бути жінкою», а також телевізійні репортажі.

Вірш «Спогад» опублікований у збірці «Мчать крізь серце поїзди» (Київ, 1999)[2].

У 2006 була представлена у календарі-довіднику «Жінки України».

Вірші Світлани Макаревської увійшли до збірки «Материнська молитва. Українки – героям Майдану» // «Наш Формат», Київ, 2014 [3]

Творчі вечори та презентації її книг проводились в Українському Фонді Культури, Музеї-заповіднику «Києво-Печерська Лавра», Музеї книги та друкарства тощо.

Літературні відзнаки[ред.ред. код]

  • 2011 — Приз літературних симпатій на ІІІ Міжнародному «Конкурсі без границь» в рамках благодійного проекту «В ім'я життя на землі!» та Програми «Майстерня творчості» (за підтримки Міжнародної Асоціації ЮНЕСКО). Фундатор конкурсу — Міжнародний Благодійний Фонд «INSHE ZHITTIA».

Родина[ред.ред. код]

Чоловік Макаревський Іван Филимонович (1943) — заслужений будівельний України, директор Комунального підприємства «Житлоінвестпроект». Донька Олена (1966) — юрист, син Артем (1971) — лікар.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Тепла хвиля» тішить серце : Презентація нової літературної збірки С. Макаревської / Ю. Кобринський // Культура і життя. — 2006. — № 11-12 (22 березня). — Сторінка 3.
  2. Мчать крізь серце поїзди: Поезії, проза / Укладачі: П. Москаленко, Т. Мукмінова; Передмова А. Слободяна. — Київ: «Транспорт України», ДП «Магістраль», 1999. — 80 с. (Бібліотечка залізничника. Художньо-публіцистична серія). ISBN 966-7098-16-8. Сторінки 11–12
  3. Українки — героям Майдану.