Макроцитоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Макроцитоз у медицині (макрос, грец. μακρο (великий)) — це термін, який використовується для опису появи неприродно великих червонокрівців (макроцитів), які з’являються в аналізі крові після взяття зразка крові, та середній об’єм еритроцитів (MCV) яких, більше 98 фемтолітрів (fl ). Якщо також наявне недокрів'я, воно називається макроцитарною анемією[1].

Макроцитоз спостерігається, серед іншого:[2]

• під час лікування дефіцитної анемії (регенеративної[3]),

• у курців,

• у разі цирозу печінки,

• з наявністю алкоголізму, навіть до чотирьох місяців після припинення вживання алкоголю,

• коли є нестача вітаміну B12 або фолієвої кислоти.

У тварин мієлопроліферативні захворювання та котячий лейкоз також, можуть бути причиною макроцитозу. У цуценят макроцитоз, є фізіологічним у перші кілька днів життя.

Макроцитоз може виникнути як артефакт у задавнених або пошкоджених зразках.[4]

Література[ред. | ред. код]

  1. Thomas, Lothar; Andert, Sylvia E., ред. (2000). Labor und Diagnose: Indikation und Bewertung von Laborbefunden für die medizinische Diagnostik (вид. 5. erw. Aufl). Frankfurt am Main: TH-Books-Verlagsgesellschaft mbH. ISBN 978-3-9805215-3-6.
  2. Thomas, Lothar; Andert, Sylvia E., ред. (2000). Labor und Diagnose: Indikation und Bewertung von Laborbefunden für die medizinische Diagnostik (вид. 5. erw. Aufl). Frankfurt am Main: TH-Books-Verlagsgesellschaft mbH. ISBN 978-3-9805215-3-6.
  3. РЕТИКУЛОЦИТИ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  4. 8 Veränderungen der Erythrozyten und Thrombozyten. Das Blutbild. De Gruyter. 18 грудня 2017. с. 427—579.