Максименко Олена Сергіївна

Максименко Олена Сергіївна
Народилася	9 травня 1985(1985-05-09) (38 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	журналістка, фотограф, поетеса, прозаїк, мандрівниця
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Премії	Літературний конкурс «Гранослов»(переможець Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів, 2005); Літературний конкурс видавництва «Смолоскип», друга премія, 2016
Максименко Олена Сергіївна у Вікісховищі

|Примітки=

Максименко Олена Сергіївна (нар. 9 травня 1985, Київ) — українська журналістка, фотограф, поетеса, прозаїк, мандрівник.

Біографічні дані

Народилася в місті Києві 9 травня 1985 року. 2006 року закінчила бакалаврат факультету журналістики в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка). 2008 року – магістерську програму «Давня історія та археологія» Національний університет «Києво-Могилянська академія», захистила магістерську роботу на тему «Перевертництво у світоглядних традиціях індоєвропейських народів».^{[джерело?]}

Журналістська діяльність

Більшість професійного життя працює фрілансером – кореспондентом, редактором і фотографом. Регулярно дописує до видань «Український тиждень», «День», «Українська правда», «ЛітАкцент», «Новинарня», «Donbas Frontiner», «Тексти» та інші.^{[джерело?]}

2007 року була головним редактором літературно-мистецького альманаху «Золота доба».^{[джерело?]}

Громадська діяльність

Під час Революції Гідності на Майдані Незалежності у Києві була в епіцентрі подій – як волонтер чи фотограф-журналіст.^{[джерело?]} 18 лютого 2014 року під час трагічних подій на Майдані Олена отримала поранення від гранати, що вибухнула біля її ніг.^{[джерело?]}

Під час російської окупації Криму побувала у полоні в російських бойовиків. 9 березня 2014 року як журналіст разом із колегами вирушила до Криму, де на російському блокпості їх затримали, обікрали, побили й утримували в полоні протягом кількох днів.

Під час війни на Сході України працювала парамедиком-добровольцем у складі медичного підрозділу Добровольчого українського корпусу (ДУК) «Госпітальєри».

10–20 листопада 2015 року організувала реабілітаційний табір-фестиваль для фронтовиків «Камуфляжна осінь» на мистецькому хуторі Обирок.

Творча діяльність

Поезії Олени Максименко друкували в періодиці – зокрема, в інтернет-виданнях «Буквоїд», «1576 (Бібліотека українського світу)» , в антологіях «Літпошта» (2009), «Бандерштатна антологія» (2015).

Перша поетична збірка «Бременські траси» вийшла друком 2006 року завдяки перемозі у літературному конкурсі «Гранослов».

Друга поетична збірка «Я тобі листопад» (2014)

Збірка «Я тобі листопад» вийшла 2014 року і стала наслідком перебування авторки у кримському полоні: після повернення Олени до Києва її друзі запустили в соціальних мережах ініціативу і зібрали кошти на видання.

Збірка прозових оповідань «Неприкаяні» вийшла друком 2016 року у видавництві «Смолоскип» як результат перемоги в однойменному літературному конкурсі.

Оповідання для підлітків «Пси, які приручають людей» (2021) — книга розкриває життя підлітків у прифронтовій зоні на початку війни.

Нагороди, відзнаки

Творчість Олени Максименко відзначено літературними преміями:

• «Гранослов» (2005)^{[джерело?]}
• «Культреванш» ^{[джерело?]}
• «Смолоскип» (2016 – друга премія за повість «Неприкаяні»)

Посилання

1. Профіль Олени Максименко у соціальній мережі Facebook .
2. Фотоблог Олени Максименко .
3. Сторінка Олени Максименко на ресурсі «Автура» .
4. Олена Максименко про кримський полон .
5. Іван Андрусяк про збірку Олени Максименко «Я тобі листопад» .
6. Марія Семенченко про збірку Олени Максименко «Я тобі листопад».
7. Статті Олени Максименко на сайті «Літакцент».