Максиміліан Берн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максиміліан Берн
нім. Maximilian Bern
Псевдо Maxim Bernstein[1] і Maximilian Bernstein[1]
Народився 13 листопада 1849(1849-11-13)[2]
Херсон, Російська імперія[2]
Помер 9 вересня 1923(1923-09-09) (73 роки)
Берлін, Німецький рейх[2]
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність письменник
Мова творів німецька
У шлюбі з Olga Wohlbrückd
Діти Vera Bernd

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Максиміліан Берн (нім. Maximilian Bern; 1849—1923) — німецький письменник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Максиміліан Берн народився 11 листопада 1849 року у місті Херсоні в родині лікаря, після раптової смерті котрого сім'я Берн переїхала жити до австрійської столиці.

Дружина Ольга[de]

Почав навчатися у Віденському університеті, який вимушено полишив у 1873 році (через фінансові труднощі), отримавши місце наглядача в училищі для верхової їзди[3].

У 1875 році М. Берн написав новелу «Auf schwankem Grunde», яка мала величезний успіх і дала йому можливість полишити службу і повністю віддатися літературі. Він почав старанно вивчати історію німецької літератури і в 1877 році випустив «Deutsche Lyrik seit Goethes Tode»[3].

Характерною рисою його творів є песимізм, який іноді набуває відтінку справжнього відчаю; німецька критика пояснювала цей песимізм російським походженням Максиміліана Берна[3][4].

З інших творів Берна найбільш відомі такі: «Sich selbst im Wege»; «Lustige Stunden» (1887); «Neue Klänge» (1897); «Die zehnte Muse»[5][3].

Максиміліан Берн помер 10 вересня 1923 року у Берліні.

З 1887 по 1897 рік Берн перебував у шлюбі з письменницею й актрисою Ольгою Вольбрюк[de].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Deutsche Lyrik — Seit Goethes Tode, Druck/ Verlag: Philipp Reclam jun., Leipzig 1878
  • Anthologie für die Kinderstube — Eine Auswahl der besten Ammenscherze, Spielverse, Puppengedichte, Rätsel, Fabeln, Stuttgart 1879
  • Liliput, Belletrist, Miniatur-Bibl., Münster 1879-80
  • Illustrierter Hausschatz für die Jugend — Eine Auswahl der besten Fabeln, Lieder, Sprüche, Stuttgart 1880
  • Aus der Gesellschaft — Ein Almanach, Leipzig 1882—1883
  • Am eigenen Herd — Ein deutsches Hausbuch, Leipzig 1887
  • Deklamatorium — Eine Mustersammlung ernster und heiterer Vortragsdichtungen aus der Weltliteratur, Verlag: Philipp Reclam jun., Leipzig 1887
  • Lustige Stunden — Eine reichhaltige Sammlung heiterer Märchen, Geschichten, Wiesbaden 1887
  • Himmelan! Eine Blütenlese christlicher Lyrik, Stuttgart 1889
  • Christliches Gedenkbuch, Stuttgart 1893
  • Evangelisches Deklamatorium — Eine Mustersammlung christlicher Vortragsdichtungen, Leipzig 1895
  • Neue Klänge — Eine Sammlung lyrischer Gedichte, Berlin 1897
  • Ahoi! Deutsche Meereslyrik, Berlin 1899
  • Dichtergrüsse — Eine Auswahl deutscher Poesien, Berlin 1902
  • Die zehnte Muse — Dichtungen, Verlag: Otto Elsner, Berlin 1905
  • Auf schwankem Grande — Aus dem Tagebuche eines Verbummelten
  • Deutschland, Deutschland über alles
  • Entwicklungsgrenze
  • Geleitworte fürs Leben (Hrsg.)
  • Herzenstöne — Lyrische Antologie (Hrsg.)
  • Für kleine Leute (Hrsg.)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Das geistige Berlin, 21-22.
  • Kürschner. Deutsch. Liter.-kalender, 1908.
  • Brümmer. Lex. der deutsch. Dichter und Prosaisten, 1901.

Посилання[ред. | ред. код]