Макс і бляхарі
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Січень 2024) |
Макс і бляхарі | |
---|---|
Max et les Ferrailleurs | |
Жанр | кримінальна драма |
Режисер | Клод Соте |
Продюсер | Raymond Danond |
Сценаристи | Жан-Лу Дабадьє Клод Нерон Клод Соте |
У головних ролях | Мішель Пікколі Ромі Шнайдер Бернар Фрессон |
Оператор | Рене Матлен |
Композитор | Філіпп Сард |
Художник | П'єр Гюффруа |
Кінокомпанія | Fida Cinematograficad |
Тривалість | 102 хв |
Мова | французька |
Країна | Франція Італія |
Рік | 1971 |
IMDb | ID 0067409 |
«Макс і бляхарі» — кінофільм режисера Клода Соте. Екранізація однойменного роману Клода Нерона.
Макс не був звичайним поліцейським. Нав'язлива ідея затримання злочинців «на гарячому» не давала йому спокійно працювати. Стримано і сумно він терпів глузування товаришів по службі, поки випадкова зустріч зі старим приятелем не відкрила перед колишнім суддею-невдахою спокусливу перспективу все-таки домогтися свого. Абель, (так звали приятеля Макса), десять років прослужив у Французькому Іноземному легіоні в Індокитаї і в Алжирі, а тепер у складі банди «бляхарів» промишляв крадіжками металобрухту і викраденням автомобілів. Абель був звичайним дрібним шахраєм, але Макс, в ім'я «торжества законності», як він її розумів, вирішив спровокувати Абеля і його дружків-хуліганів на серйозне пограбування банку. «Божевільний Макс» впевнено вважав, що «мета виправдовує засоби», але непередбачувана і хвилююча пристрасть непримиренного борця зі злочинністю до вуличної повії Лілі внесла трагічні корективи в його плани…
- Мішель Пікколі — Макс
- Ромі Шнайдер — Лілі
- Жорж Вільсон — комісар
- Бернар Фрессон — Абель Мареско
- Франсуа Пер'є — Росінскі
- Бобі Лапуант — Малюк Лу
- Мішель Кретон — Робер Сайдані
- Анрі-Жак Юе — Дромадер
Це незавершена стаття про драматичний фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |