Малі артилерійські кораблі проєкту 21630
 «Астрахань»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Малі артилерійські кораблі проєкту 21630 (шифр «Буян») |
| Оператори: |
 Військово-морські сили Російської Федерації |
| Наступник: | 21631 |
| Будівництво: | 2004—2012 |
| У експлуатації: | 2006—… |
| Заплановано: | 7 |
| Побудовано: | 3 |
| Активні: | 3 |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 420 т (стандартна), 508 т (повна) |
| Довжина: | 61,8 м |
| Ширина: | 9,6 м |
| Осадка: | 2,1 м |
| Двигуни: | ДЭУ 2 × ДД М507Д |
| Швидкість: | 26 вуз. (повна), 12 вуз. (економна) |
| Дальність плавання: | 1500 миль |
| Екіпаж: | 48 осіб (6 офицерів, 9 мічманів) |
| Навігаційне та радіолокаційне обладнання: |
1 × РЛС 5П-26М «Позитив» 1 × РЛС СУАО МР-123 «Вымпел» 1 × НРЛС МР-231 БИУС Сигма |
| Засоби електронної боротьби: | 2×10 ПУ ПК-10 «Смелый» |
| Озброєння: |
1 × 1 - 100 мм АУ А-190 «Универсал» (80+30 пострілів) 1 × 40 - 122мм РСЗО А-215 «Град-М» (80 некерованих реактивних снарядів) АУ АК-306 (6000 пострілів) 1 × 6 ЗРК 3М47 «Гібка» 18 ЗУР «Игла» або «Игла-С» |
Малі артилерійські кораблі проєкту 21630 (шифр «Буян», кодове позначення НАТО — Buyan class corvette) — російські малі артилерійські кораблі (МАК) типу «річка-море», призначена для посилення надводних сил Каспійської флотилії в ближній морській зоні і в річкових ділянках.
Проєкт річкового корабля нового покоління, що отримав номер 21630 та шифр «Буян», був розроблений підприємством «Зеленодольское ПКБ» під керівництвом головного конструктора Я. Е. Кушніра, науково-технічний супровід проєктування та будівництва корабля ВМФ здійснював Науково-дослідний інститут кораблебудування та озброєння ВМФ. Цей корабель був спроєктований Зеленодольским проєктно-конструкторським бюро з урахуванням особливостей Каспійського моря та дельти Волги, при цьому основними вимогами були висока морехідність і можливість проходження корабля на незначних глибинах північної частини Каспійського моря і дельти річки Волги. Серед вимог тактико-технічного завдання була задана дальність плавання, щоб корабель був здатний здійснювати переходи по всій протяжності Волги і Каспію.
Головний корабель проєкту 21630 був закладений 30 січня 2004 року в Санкт-Петербурзі на судноверфі ВАТ «Алмаз» під назвою «Астрахань». Він озброєний однією 100мм артилерійською установкою А190-1, двома 30мм артустановками АК-306, двома кулеметними установками МПТУ калібру 14,5 мм, однією пусковою установкою зенітних ракет «Гібка» і однією пусковою установкою «Град-М»[1]. Корабель, спущений на воду 7 жовтня 2005 року і пройшов всебічні випробування,за підсумками яких установка «Гібка» прийнята на озброєння. Вступив у стрій 1 вересня 2006 року.
25 лютого 2005 року закладено другий корабель проєкту «Волгодонськ» (раніше — «Каспійськ»), який спущений на воду 6 травня, а вступив у стрій 20 грудня 2011 року. У липні 2012 року «Волгодонськ» включений до складу Каспійської флотилії[2].
24 березня 2006 року був закладений третій корабель під назвою «Махачкала»; спущений на воду 27 квітня, а вступив у стрій 2012 року[3].
21631 «Буян-М» — Малий ракетний корабель на базі проєкту 21630 типу «Буян» з водотоннажністю 949 т. Озброєний вертикальної пусковою установкою комплексу 3Р-14УКСК на 8 ракет «Калібр» або «Онікс», 100 мм артилерійською установкою А-190-01 «Універсал», 30 мм артилерійською установкою АК-630М-2 «Дует», двома пусковими установками комплексу «Гібка» двома 14,5 мм кулеметними установками МТПУ і трьома 7,62-мм кулеметами.[4] Поява цих кораблів, озброєних крилатими ракетами, які мали значно вищу бойову цінність, ніж попередники, імовірно спонукала до припинення їх подальшого будівництва.
21632 «Торнадо» — експортна версія проєкту 21630 типу «Буян». Основна відмінність проєкту від 21630 — наявність на ньому озброєння в експортному виконанні, а також наявність можливості заміни систем озброєння в залежності від конкретних вимог замовника.
17 червня 2022 року у відкритому доступі з'явились фото, зроблені того тижня на берегах ріки Волга на території РФ. На цих фото зображено процес буксирування явно пошкодженого ракетного корвета ВМФ РФ проекту 21631 «Буян-М». Корабель тягнули два дні, тактичний номер та назва корабля були зафарбовані[5].
Судячи по фото, корпус цього корвета посічено уламками від близького розриву бомби чи ракети, помітно невеликі пробоїни в обшивці. Видимі пошкодження також помітні на носовій артустановці А-190 калібру 100 мм. Також з обох щогл прибрано антени радіолокаційних станцій[5].
Назва корабля та бортовий номер зафарбовані, але, швидше за все, це ракетний корабель з іменем «Великий Устюг», який мав бортовий номер 651[6].
Бойовий корабель належить до Каспійської флотилії ВМФ РФ. Перед повномасштабним вторгнення його перевели до Чорного моря, де він брав участь у агресії проти України[6].
Ймовірно його транспортують на завод виробник для ремонту після отриманих пошкоджень[6].
- ↑ ВМФ России пополнился артиллерийским кораблем проекта "Буян" (рос.). Lenta.ru. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
- ↑ Пресс-служба Южного военного округа (23 липня 2012). Малый артиллерийский корабль «Волгодонск» принят в состав Каспийской флотилии (рос.). Министерство обороны РФ. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
- ↑ В Санкт-Петербурге спускается на воду малый артиллерийский корабль «Махачкала», разработанный в Зеленодольске. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Стал известен внешний вид малого ракетного корабля проекта 21631. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ а б Рашистський корвет-носій "Калібрів" невдало сходив вслід за "Москвою" (фото). Defense Express. 17 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ а б в Російський ракетний корабель, що був пошкоджений ЗСУ, помітили при буксируванні Волгою. Мілітарний. 17 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.