БМ-21 «Град»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
БМ-21 «Град»
Бойова машина БМ-21 «Град», на базі Урал-4320
Бойова машина БМ-21 «Град», на базі Урал-4320
Історія
Країна-розробник СРСР СРСР
Роки виробництва з 1960[1]
Роки експлуатації з 1963[1]
Розміри
Маса без снарядів і екіпажу, кг 10870[2]
Маса в бойовому стані, кг 15400[1]
Довжина в похідному стані, мм 7350[3]
Ширина в похідному стані, мм 2400[3]
Висота в похідному стані, мм 3090[3]
Кліренс, мм 400[4]
Озброєння
Калібр, мм 122[1]
Кількість направляючих 40[1]
Мінімальна дальність стрільби, м 5000[1]
Максимальна дальність стрільби, м 40000[1]
Площа ураження, м² 1000[1]
Максимальний кут підйому, град 55[3]
Екіпаж, люд. 3[5]
Перевод системи з похідного стану в бойовий не більше, хв. 3,5[2]
Час залпу, с 20[1]
Рухомість
Потужність двигуна, к.с. 400[1]
Максимальна швидкість по шосе, км/год 75[1]
Запас ходу по шосе, км 400[5]

Бойова́ маши́на БМ-21 «Град» (Індекс ГРАУ 9К51, ПУ 2Б5) — реактивна система залпового вогню радянського виробництва на базі автомобіля Урал-375. Розвиток установки «Катюші». База для інших систем, зокрема 9К55 «Град-1».

Історія створення[ред.ред. код]

Розробка системи почалася 30 травня 1960 на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 578-236. Основні роботи відбувались у НДІ-147. Конструкторська задача полягала у створенні пускової установки на базі серійного автомобіля. Перші заводські випробування БМ-21 відбулись у кінці 1961. 28 березня 1963 систему було прийнято на озброєння Збройних сил СРСР, а серійне виробництво було розпочато 1964.

Призначення та склад[ред.ред. код]

Реактивна система залпового вогню БМ-21 (9К51) складалась з:

  • пускової установки (Індекс ГРАУ 2Б5),
  • 122-мм некерованих реактивних снарядів (зокрема 9М22, 9М23, М-21ОФ, 9М22У, 9М22С, 9М42, 9М43, 3М16, 9М519-1…7),
  • системи управління вогнем,
  • транспортно-зарядної машини (наприклад, 9Т450 на основі ЗІЛ-131 зі стелажами 9Ф37).

Для підготовки даних для стрільби в складі батареї РСЗВ БМ-21 була машина управління 1В110 «Береза»[6]. Замість неї можуть використовуватись інші системи управління вогнем, зокрема 1В126 «Капустник-Б».

Польова 122-мм дивізіонна реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град» призначена для ураження відкритої і прикритої живої сили, неброньованої техніки і бронетранспортерів у районі зосередження, артилерійських і мінометних батарей, командних пунктів та інших цілей.

Пускова установка складається з артилерійської частини та автомобільного шасі. Артилерійська частина складається з пакету 40 напрямних труб, які встановлені на основу, яка може обертатись та дозволяє наводити у вертикальній та горизонтальній площинах[6].

Напрямні труби мають довжину близько 3 метрів, діаметр гладкого ствола дорівнює 122,4 мм. Для надання снаряду обертального руху в стінці напрямної труби зроблено П-подібний паз, в якому ковзає штифт снаряду[6].

Для часткового врівноваження та полегшення наведення система має механізм врівноваження, що складається з двох торсіонів[7].

Модифікації[ред.ред. код]

Основні[ред.ред. код]

  • 9К51 БМ-21 «Град» — базовий варіант РСЗВ з 40-ствольною пусковою установкою на шасі Урал-375;
  • БМ-21В «Град-В» — авіадесантована РСЗВ з 12 напрямними на шасі ГАЗ-66, здатна вести вогонь усіма снарядами БМ-21;
  • 9П132 «Град-П» — полегшена одноствольна переносна установка для ведення вогню реактивними снарядами «Град-П»;
  • А-215 «Град-М» — корабельна РСЗВ для озброєння десантних кораблів ВМФ;
  • 9К55 «Град-1» — РСЗВ з 36 стволами для озброєння артилерійських підрозділів полкової ланки;
  • БМ-21ПД «Дамба» — РСЗВ для захисту військово-морських баз від водолазів та морських десантів;
  • 9К510 «Ілюмінація» — реактивна система для стрільби освітлювальними снарядами;
  • 9К59 «Пріма» — багатоцільова РСЗВ багатоцільового призначення з 50 стволами;
  • БМ-21-1 — бойова машина в якій традиційний комплект напрямних замінено на пакет одноразових транспортно-пускових контейнерів з композитних матеріалів.

Білорусь[ред.ред. код]

Бойові машини БМ-21 «Град-1А» БелГрад є модернізацією наявних бойових машин «Град» радянського виробництва перестановкою артилерійської частини з шасі автомобіля Урал-375Д на нове доопрацьоване шасі автомобіля МАЗ-6317. Створення почалося 1997, прийнята на озброєння 2001[8].

Грузія[ред.ред. код]

У 2012 на озброєння грузинської армії був прийнятий місцевий варіант БМ-21 на базі броньованого українського КрАЗ-6322 — ZCRS-122 Magaria.

Китайська Народна Республіка[ред.ред. код]

Тип 81 
Формально неліцензійна копія БМ-21 «Град», захоплена під час війни з В'єтнамом 1979. На озброєнні з 1982. Модернізована версія більш відома як PHZ81. База — вантажівка 6х6 Shaanxi Automobile Works Yan'an SX2150.
Тип 83 
Модифікація з 24 трубами на базі позашляховика Dong Feng. Загальна маса 8700 кг.
Тип 84 
Модифікація для розмінування з новими ракетами (бойове застосування на 30 та 40 км).
Тип 89 
Тип 81 на базі вантажівки з дизельним двигуном в 520 к.с.
Тип 90 
Розробка фірми NORINCO, відрізняється системою прицілювання та розгортання. Дуже подібна до югославської системи M-77 Oganj. База — вантажівка 6х6 Tiema SC2030.
Тип 90А 
Модернізована версія на базі 6Х6 Tiema XC2200 з більш сучасною системою ведення вогню з застосуванням GPS.
Тип 90В 
Найсучасніший варіант на базі 6х6 Beifang Benchi 2629.
PR50 
Варіант Тип 90В з 50 трубами та новими ракетами серії Weishi.
WS-6 
Зменшений варіант PR50 з 40 трубами.

Російська федерація[ред.ред. код]

2Б26[ред.ред. код]

Бойова машина 2Б26 на виставці присвяченій 275-річчю Мотовіліхінських заводів

Бойові машини 2Б26 є модернізацією наявних бойових машин 2Б5 «Град» перестановкою артилерійської частини з шасі автомобіля Урал-375Д на нове доопрацьоване шасі автомобіля КамАЗ-5350. Модернізацію здійснює ВАТ «Мотовіліхінські заводи». Вперше показана публіці 23 вересня 2011[9], надходити до російської армії почала 2012. Також брала участь у параді 9 травня 2012 в Ростові-на-Дону. Окрім оновлення шасі, машина має інші вдосконалення, зокрема, навігаційну систему. Обслуга машини 3 особи. Пуск снарядів може відбуватись з кабіни або з виносного пульту[10].

В січні 2015 одна машина 2Б26 була помічена в Донецьку на озброєнні російських терористів[11][12].

9К51М «Торнадо-Г»[ред.ред. код]

Докладніше: 9К51М «Торнадо-Г»
Бойова машина 2Б17-1 із складу РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г» на Танковому біатлоні 2014 року

Роботи з модернізації РСЗВ «Град» розпочались в 1990-ті в ГНПП «Сплав». Вперше модернізована РСЗВ була представлена в 1998 на показових стрільбах під Оренбургом. Планувалось, що в першому півріччі 2012 будуть завершені державні випробування та відбудеться перша передача 36 бойових машин до Сухопутних військ РФ[13][14][15].

В липні 2012 перші РСЗВ «Торнадо-Г» надійшли на озброєння мотострілецьких підрозділів у Волгограді[16]. 2013 система 9К51М завершила державні випробування і була прийнята на озброєння Російської Федерації[17][18].

До складу РСЗВ 9К51М належить нова модернізована бойова машина БМ-21, старі та нові типи 122-мм реактивних снарядів, а також КЗАУВ «Капустник-БМ». Розташована в кабіні бойової машини автоматизована система управління вогнем дозволяє вести вогонь без топогеодезичної підготовки та здійснювати наведення пакету з напрямними без виходу екіпажу із кабіни[14]. Екіпаж зменшено з 3 до 2, тривалість розгортання на непідготованій бойовій позиції скорочено до 6 хвилин, а на підготованій — до 1 хвилини[14].

Бойові можливості нової системи поліпшені завдяки новим реактивним снарядам. До номенклатури увійшли касетні снаряди з відокремлюваною головною частиною та самоприцілювальними кумулятивними бойовими елементами, що дозволяють ефективно вражати броньовану бойову техніку супротивника[17][13][19].

Системи РСЗВ «Торнадо-Г» згадані в тексті меморандуму від 20 вересня, узгодженого з Мінськими домовленостями про припинення вогню від 9 вересня 2014[20][21].

Україна[ред.ред. код]

БМ-21К[ред.ред. код]

Докладніше у статті БМ-21К
БМ-21К на параді з нагоди Дня незалежності 2008 року, Київ

БМ-21К створювалася на основі модернізації більш раннього зразку БМ-21 «Град». Машина зібрана з деталей вітчизняного виробництва, і є першою національною системою залпового реактивного вогню.

БМ-21 К створена державним підприємством 100-ий ХАРЗ спільно з харківським КБ ім. Морозова. Робота зі створення БМ-21 К почалася 2001. Було вирішено замінити російську автомобільну базу УРАЛ-375 на українську КрАЗ-260 з чотиридверною кабіною підвищеного комфорту. Після проходження випробувань на Яворівському військовому полігоні у грудні 2008 на державному рівні було ухвалено рішення щодо виробництва і проведення заводських випробувань у Харкові. Експертна оцінка нового зразка озброєння становить 1 млн гривень.

Потужність двигуна, порівняно з «Градом», збільшена на 60 к.с., і має 240 к.с., запас ходу було збільшено з 400 до 500 км. Суттєвим є те, що кожному з 5-ти членів екіпажу створено комфортні умови для роботи в бою. Основними перевагами БМ-21 К, за словами її творців, є збільшення її дальності ураження цілі від 20 до 40 км, нова система швидкого перезарядження, можливість ведення точного вогню з максимальною похибкою 90 метрів на відстані 40 км, поява супутникової системи спостереження і наведення на об'єкт, а також підвищення керованості реактивними пострілами.

БМ-21У «Град-М»[ред.ред. код]

Докладніше у статті БМ-21У «Град-М»

БМ-21У «Град-М» — український варіант модернізації радянської установки залпового вогню БМ-21 «Град». Спроектовано дві машини далекої стрільби «Град» і «Град-М».

Завдяки можливостям КрАЗа вдвічі більшим став боєкомплект. Снаряди летять на два десятки кілометрів і вражають майданні цілі — пункти управління супротивника, аеродроми, стартові позиції ракет. РСЗВ БМ-21У «Град-М» встановлюється на шасі КрАЗ-6322, КрАЗ-6322-120-82.

КрАЗ-6322РА «Бастіон-01 (02)»[ред.ред. код]

Докладніше у статті Бастіон-01
Українські системи залпового ракетного вогню Бастіон-01 під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ

КрАЗ-6322РА «Бастіон-01 (02)» — українські бойові комплекси РСЗВ у складі автомобіля-шасі КрАЗ-6322 і артилерійської частини — реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Призначені для знищення живої сили й бойової техніки супротивника, артилерійських і мінометних батарей, руйнування укріплень, опорних пунктів і вузлів опору супротивника. Дальність стрільби комплексу — до 40 км.

Боєприпаси[ред.ред. код]

Реактивні снаряди радянського та російського виробництва[ред.ред. код]

Основні снаряди радянського та російського виробництва:

  • Осколково-фугасні:
    • 9М21ОФ (9М22У) — основний реактивний снаряд РСЗВ «Град».
    • 9М28Ф
    • 9М53Ф — Має відокремлювану бойову частину, що спускається на парашуті. Створений для РСЗВ 9К59 «Пріма», також може бути використаний модернізованою РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
    • 9М521 — Має підвищену потужність та максимальну дальність стрільби, створений спеціально для модернізованої РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
    • 9М522 — Має відокремлювану головну частину. Як і 9М521 має поліпшені характеристики, створений для РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».
  • Касетні:
    • 3М16 — з головною частиною для дистанційного встановлення протипіхотних мін;
    • 9М28К — з головною частиною для дистанційного встановлення протитанкових мін;
    • 9М217 — з головною частиною та самонавідними бойовими елементами;
    • 9М218 — з головною частиною з кумулятивно-осколковими бойовими елементами.
  • Інші:

9М22, 9М22У та 9М22С[ред.ред. код]

Також має позначення М-21ОФ та М-21Ф, індекс 9М22, таблиці стрільб ТС-74[вин 1] створений в НДІ-147 (нині НВО «Сплав»). Був першим, та деякий час єдиним снарядом для РСЗВ «Град»[22].

Осколково-фугасний реактивний снаряд М-21ОФ призначений для знищення та придушення живої сили та техніки супротивника в районах зосередження, артилерійських та мінометних батарей, для руйнування укріплень, опорних пунктів та вузлів спротиву супротивника[22].

На реактивному снаряді встановлені лопаті стабілізатора, що надають йому обертального руху під час польоту. Для поліпшення купчатості бою на головну частину снаряду надягають спеціальні гальмівні кільця: мале — при дальності стрільби 12-15,9 км, великі — при дальності менше 12 км[22].

Корпус реактивного двигуна досить довгий, тому він зроблений з двох циліндричних секцій[22].

Сопловий блок має одне центральне сопло та шість периферійних[22].

В снаряді використаний головний підривач ударної дії МРВ (МРВ-У). Підривач має три позиції: миттєвої дії, малої, та великої затримки[23]. Бойова частина 9Н22.

На базі снаряду 9М22 створений осколково-хімічний снаряд 9М23 «Лейка».

9М22У — модернізована версія осколково-фугасного реактивного снаряду 9М22 (М-21ОФ). Створений в НДІ-147 (НВО «Сплав»). Має модернізований реактивний двигун з паливом РСТ-4К та бойову частину 9Н22У[24].

При вибуху головна частина викидає 1640 осколків заданої подрібненості (масою 2,4 г) та 2280 від корпуса (середньою масою 2,9 г)[25].

На базі осколково-фугасного 9М22У снаряда 1971 НВО «Сплав» був створений запалювальний снаряд М-21З (9М22С). Основна відмінність від базового снаряда — встановлення запалювальної бойової частини[24].

ТТХ снарядів різних виробників[ред.ред. код]

РCЗВ «Град» може використовувати такі снаряди:

Номенклатура боєприпасів[26][27][28][29][30][31]
Індекс снаряду Індекс БЧ Маса снаряду, кг Довжина снаряду, мм Маса БЧ, кг Маса ВР/ОР, кг Тип підривника Дальність стрільби, км
Осколково-фугасні
9М22 9Н51 65,72…66 2870 18,4 6,4 контактний 5…20,4
9М22У 9Н51 66,6…66,78 2870 18,4 6,4 контактний 5…20,4
9М22У-1 9Н51 66,6 2870 18,4 6,4 контактний 5…20,4
9М28Ф 9Н55 56,5 2870 21 6,02 контактний 4…15
9М521[вин 2] 66 2840 21 електронний 15…40
9М522[вин 2] 70 3037 25 4,5 електронний 8…37,5
M-21 OF[вин 3] 66 2750 19,9 контактний до 20,217
Type 81 (осколково-фугасний)[вин 4] 60 18,3 контактний до 20
Type 81 (збільшеної дальності)[вин 5] 61 2757 неконтактний до 30
Type 90A (осколково-фугасний)[вин 6] 61 2757 18,3 контактний 12,7…32,7
Rocket Steel Ball Shell[вин 7] 66,8 2870 19,25 6 контактний до 20
Arash[вин 8] 65 2815 18,38 контактний до 21,5
Noor[вин 9] 45 2050 18,35 контактний до 18
Long Range Rocket[вин 10] 72 3200 18 контактний до 29
HE Yarmuk[вин 11] 66 2875 20,4 6 контактний до 20,58
GRAD[вин 12] 66,18 2753 контактний до 20,13
SPALL[вин 13] 66,18 2753 контактний до 20,13
LR[вин 14] 46,25 12 6,4 контактний до 12
EXP-122[вин 15] 70,8 20 контактний до 24,6
JROF[вин 16] 65,8 2881 6,4 контактний
JROF-K[вин 17] 46,3 1932 6,4 контактний до 11
Extended Range Artillery Rocket[вин 18] 65,9 2900 18,4 контактний 10…40
Касетні
3М16[вин 19] 3М18 56,4 3019 21,6 5×0,14 безконтактний 2,5…13,4
9М28К[вин 20] 57,7 3019 22,8 3×1,85 безконтактний 2,5…13,4
9М43[вин 21] 56,5 2270 21 5×0,8 безконтактний 5…20,1
9М217[вин 22][вин 2] 70 3037 25 електронний 8…30
9М218[вин 23][вин 2] 70 3037 25 електронний 8…30
Type 81 (з КОБЕ)[вин 24] 60,5 2927 18,3 безконтактний до 20
Type 81 (з мінами)[вин 25] 60 безконтактний 7…15
Type 90A (касетний)[вин 26] 60,5 2927 19 безконтактний до 32
Fadjr 6[вин 27] 63 2830 32 безконтактний 3,5…6
PLATAN[вин 28] 75,1 3285 безконтактний до 18
JRKK-G[вин 29] AGAT 68 безконтактний 6,5…33
Trnovnik[вин 30] 65,8 2780 14,85 безконтактний 6,5…33
Керовані
«Угроза-1М»[вин 31] 66 2870 21 5,0 контактний 1,6…42
Запалювальні
9М22С 9Н510 66 2970 17,8 5,94 контактний 1,5…19,89
9М28С 9Н510 53 2318 17,8 5,94 контактний 1,65…15,07
Агітаційні
9М28Д 9Н511 52,3 2280 17 0,142 безконтактний 1,65…15,42
Освітлювальні
9М42[вин 32] 27 1760 безконтактний 1…5
Постановщик вад КХ/УКХ
9М519(-1…7)[вин 33] 66 3025 18,4 безконтактний 4,5…18,3
Хімічні
9М23 9Н56 66,7 19,3 2,9[вин 34] безконтактний до 19
9М23М 9Н57 67 19,3 3,1[вин 35] безконтактний до 20
9Н58 3,075[вин 36] безконтактний
Навчальні
9М28ФУЧ-ТР 56,5 2870 4…15
9Ф839[вин 37] 74,5 3370 до 11
9Ф839-1[вин 38] 74,5 3370 до 11
9Ф839-2[вин 39] 77,8 3378 до 11

Бойове застосування[ред.ред. код]

Перше використання відбулося в боях за острів Даманський в березні 1969.

Починаючи з 1970-их система БМ-21 «Град» брала участь у майже всіх локальних збройних конфліктах в світі в різних кліматичних зонах.

Російсько-українська війна[ред.ред. код]

Бойова машина реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» 28 омбр ЗСУ веде вогонь в зонi АТО пiд Донецьком

БМ-21 «Град» активно використовують обидві сторони війни на сході України. На озброєні російських терористів були помічені російські бойові машини 2Б26[11][12], а в Мінському меморандумі від 20 вересня була згадана російська РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г»[21].

Пускова установка БМ-21 «Град» з якої було обстріляне Добропілля. На бортах видно саморобні кріплення для тентового накриття артилерійської частини з метою її приховання.

Перший випадок використання РСЗВ «Град» стався 13 червня 2014 о 8:20. Російські терористи спробували обстріляти блокпост 93-ої механізованої бригади на в'їзді в місто Добропілля Донецької області. Один снаряд влучив у блокпост, але не розірвався, проте інша частина залпу дала переліт — і накрила овочебазу, розташовано за 500 метрів за блокпостом. Одна цивільна людина загинула. Вогневі позиції терористів розташовувались неподалік від населеного пункту Мерцалове[32][33].

Терористи спробували втекти, однак машину довелось залишити. Військовослужбовці ЗСУ виявили в ній таблиці для стрільби з РСЗВ, на якій вказаний номер військової частини 27777 — 18-а гвардійська мотострілецька бригада Російської Федерації. Місце дислокації — станиця Калинівська і аеропорту Ханкала Чеченської республіки. Командир батареї — гвардії капітан Дмитро Афанасьєв[34].

Російські терористи неодноразово обстрілювали снарядами РСЗВ «Град» населені пункти та невійськові об'єкти. Так, 14 жовтня 2014 під обстріл потрапило селище Сартана. На території селища вибухнуло від 12 до 20 снарядів. Один з них вибухнув на вулиці неподалік місцевого цвинтаря, коли нею йшло кількадесят людей, що повертались з похорон. Вибух забрав життя 7 людей, іще 17 були госпіталізовані з пораненнями різного ступеня тяжкості[35][36][37]. Так само снарядами РСЗВ «Град» був обстріляний блокпост під Волновахою 13 січня 2015, внаслідок чого загинуло 12 цивільних осіб — пасажирів автобуса, що проходив контроль[38]. 24 січня російські терористи обстріляли снарядами РСЗВ «Град» східні райони Маріуполя, внаслідок чого загинуло 30 осіб. Російські терористи активно обстрілювали з РСЗВ «Град» й інші населені пункти, наприклад, 11 лютого 2015, під час боїв за Дебальцеве, місто було обстріляно 14 разів, зокрема й реактивними снарядами системи «Град»[39].

На початку липня 2014 військовий табір сил АТО під Зеленопіллям був обстріляний з боку державного кордону з Російською Федерацією. Внаслідок обстрілу загинуло до 23 військових, була знищена військова техніка[40][41]. На основі відкритих даних супутникових знімків Google Earth вдалось встановити можливе розташування вогневих позицій російських бойовиків: менше 1 км від неконтрольованої ділянки на південний схід від села Клуникове[42].

Російсько-терористичні війська неодноразово здійснювали обстріли і з території Російської Федерації. 17 липня 2014 випадковими свідками було зафіксовано обстріл української території з околиць міста Гуково, Ростовської області[43][44][45], на основі даних супутникової зйомки було встановлено ціль удару: розташування українських військових поблизу шахти «Довжанська-Капітальна»[46]. 30 липня 2014 року з території Російської Федерації був обстріляний прикордонний пункт пропуску «Маринівка»[47], 15 серпня був розбомблений прикордонний пункт пропуску «Успенка»[48], 9 лютого 2015із розташованих неподалік Станиці Мітякінської Ростовської області установок «Град» було обстріляне село Комишне поблизу Станиці Луганської[49].

За даними штабу АТО, станом на березень 2015 на озброєнні російських терористів було понад 420 реактивних систем залпового вогню різних модифікацій[50][51]. З початку АТО бойовиками було втрачено майже 170 РСЗВ різних модифікацій[52][53].

Оператори[ред.ред. код]

РСЗВ БМ-21 впродовж кількох десятиліть у великій кількості вироблялась оборонною промисловістю СРСР, і наразі є наймасовішою машиною даного класу. Виробництво цих машин налагоджено в Китаї, Єгипті, Іраку, Ірані, Румунії і ПАР. Перебуває на озброєнні понад 30 країн.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Таблицы стрельбы осколочно-фугасными реактивными снарядами М-21ОФ. ТС-74, ТС-74М, ТС-74Б. (вид. Изд-е 2-е). М.: Воениздат МО СССР. 1975. 
  2. а б в г Призначений для РСЗВ 9К51М, у складі 9К51 може бути використаний лише за наявності ручного встановлювача електронних підривачів.
  3. Снаряд виробництва Болгарії.
  4. Снаряд виробництва Китаю.
  5. Снаряд виробництва Китаю.
  6. Снаряд виробництва Китаю.
  7. Снаряд виробництва Китаю.
  8. Китайська копія снаряду 9М22 для поставок до Ірану.
  9. Вкорочена модифікація снаряду Arash. Виробництво в Ірані.
  10. Подовжена модифікація снаряду Arash. Виробництво в Ірані.
  11. Снаряд виробництва Пакистану.
  12. Снаряд виробництва Польщі.
  13. Снаряд виробництва Польщі. Містить 6500 готових вражаючих елементів
  14. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 56 бойових елементів по 280 грамів калібром 38 мм і бронепробивністю гомогенної сталевої броні 110…130 мм по нормалі.
  15. Снаряд виробництва Словаччини. Модернізований варіант снаряду 9М22 зі збільшеною дальністю.
  16. Снаряд виробництва Словаччини.
  17. Снаряд виробництва Словаччини.
  18. Снаряд виробництва Туреччини.
  19. Касетна головна частина містить 5 протипіхотних мін ПОМ-2.
  20. Касетна головна частина містить 3 протитанкових міни ПТМ-3.
  21. Касетна головна частина містить 5 димових елементів з червоним фосфором, що створюють димову завісу розмірами 1000×800 метрів, тривалістю до 5,3 хв.
  22. Касетна головна частина містить 2 самонавідний кумулятивних бойових елементів з бронепробивністю 60…70 мм під кутом 30°.
  23. Касетна головна частина містить 180 осколків та 45 кумулятивно-осколкових бойових елементів, що пробивають по нормалі гомогенну броню 100…120 мм завтовшки.
  24. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина містить 39 бойових елементів Type 90 калібру 40 мм.
  25. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина може містити протипіхотні або протитанкові міни.
  26. Снаряд виробництва Китаю. Головна касетна частина містить 39 бойових елементів калібру 42,2&bnsp;мм, або невстановлену кількість мін діаметром 114 мм
  27. Снаряд виробництва Ірану. Касетна головна частина містить 8 протитанкових або протипіхотних мін.
  28. Снаряд виробництва Польщі. Касетна головна частина містить 5 протитанкових мін.
  29. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 56 бойових елементів по 280 грамів калібру 38 мм та бронепробивністю гомогенної сталевої броні 110…130 мм по нормалі.
  30. Снаряд виробництва Словаччини. Головна касетна частина містить 63 бойових елементів по 131 грам калібру 38 мм і бронепробивністю гомогенної сталевої броні 100 мм по нормалі.
  31. Головна частина снаряду має лазерну голівку з комбінованою системою самонаведення на кінцевому відрізку траєкторії.
  32. Забезпечує освітлення місцевості радіусом до 500 метрів протягом не менше 90 секунд.
  33. Забезпечує загороджувальні шумові поміхи в діапазоні частот від 1,5 до 120 МГц протягом не менше 60 хвилин.
  34. Отруйна речовина Р-33 (VX).
  35. Отруйна речовина Р-35 (зарин).
  36. Отруйна речовина Р-55 (зоман).
  37. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим хибною тепловою ціллю типу «Дрозд».
  38. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим хибною тепловою ціллю типу «Дієз».
  39. Снаряд є імітатором повітряної цілі, спорядженим радіолокаційним відбивачем.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Экономические известия (30 березня 2014). Реактивная система залпового огня БМ-21 «Град» ((рос.)). Процитовано 2014-06-06. 
  2. а б Реактивная система залпового огня БM‑21 "Град". Справка ((рос.)). РИА Новости. Процитовано 2014-06-06. 
  3. а б в г 9К51 БМ-21 «Град» - 122-мм реактивная система залпового огня ((рос.)). army.lv. Процитовано 2014-06-06. 
  4. Информационно-новостная система «Ракетная техника». РСЗО БМ-21 «ГРАД» ((рос.)). КАТАЛОГ МИРОВОГО ВООРУЖЕНИЯ WORLDWEAPON.RU. Процитовано 2014-06-06. 
  5. а б 8 корпус. Реактивная система залпового огня БМ-21 "Град" ((рос.)). ak-inzt.net. Процитовано 2014-06-06. 
  6. а б в (Шумилин, 2004; с. 11)
  7. (Шумилин, 2004; с. 19)
  8. http://military-informer.narod.ru/rszo-belgrad.html
  9. С.В. Гуров (г.Тула) (26-02-2012). Боевая машина 2Б26 РСЗО "Град" на доработанном шасси грузового автомобиля КамАЗ-5350 во время выставки, посвящённой 275-ти летию Мотовилихинских заводов (23.09.2011 г.). Ракетная Техника. 
  10. Grad-K. Military Today. Процитовано 13-02-2015. 
  11. а б Знову прокололись: терористи "засвітили" "Град", яким озброєна лише Росія. Експрес. 2015-01-24. 
  12. а б В Донецке боевики "ДНР" показали "Град", модель которого есть на вооружении только России: фото и видеофакт. Обозреватель. 2015-01-23. 
  13. а б Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 25
  14. а б в Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 27
  15. В гособоронзаказ не включили непроверенную технику (ru). Ъ-Новости. Архів оригіналу за 2012-07-22. Процитовано 2012-03-03. 
  16. Военные осваивают реактивные системы «Торнадо-Г» // YouTube
  17. а б НПО "Сплав" начало серийное производство системы «Торнадо-Г». РИА «Новости». 2013-12-24. Процитовано 2013-12-24. 
  18. Поставки РСЗО «Торнадо-С» и «Торнадо-Г» возобновятся в этом году (ru). ЦАМТО. 2013-04-03. Архів оригіналу за 2013-04-06. Процитовано 2013-04-03. 
  19. Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 26
  20. На переговорах у Мінську узгодили дев'ять параметрів перемир'я
  21. а б МІНСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ: бойовики мають відвести Гради, Урагани і Торнадо. Українська Правда. 2014-09-20. 
  22. а б в г д Карпенко, с. 13
  23. Карпенко, с. 14
  24. а б Карпенко, с. 15
  25. 122-миллиметровый неуправляемый реактивный осколочно-фугасный снаряд М-21ОФ (9М22У). ОАО «НПО „Сплав“». Процитовано 16 лютого 2015. 
  26. Карпенко А. В. «Оружие России». Современные реактивные системы залпового огня. — СПб. : Бастион. — С. 14-15, 20-21, 27-29, 34, 37.
  27. Гуров С. В. Полевая реактивная система М-21. Архів оригіналу за 2013-08-17. Процитовано 2013-07-31. 
  28. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 5. Боеприпасы наземной артиллерии. Группа 13. Боеприпасы, боевые части ракет и взрывчатые вещества. Класс 1340. Неуправляемые ракеты, их боевое оснащение и составные части. Том 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 141—147 Зайве |pages= або |at= (довідка). ISBN 5-93799-023-4. 
  29. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 18. Химические боеприпасы. Группа 13. Боеприпасы, боевые части ракет и взрывчатые вещества. Класс 1320. Боеприпасы и артиллерийские выстрелы калибром свыше 125 мм. Том 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 443 Зайве |pages= або |at= (довідка). ISBN 5-93799-023-4. 
  30. Jane's Ammunition Handbook 2003–2004
  31. Гуров С. В. Полевая реактивная система М-21 (Реактивная система залпового огня 9К51 «Град») // Реактивные системы залпового огня. Обзор.. — Тула : ФГУП «ГНПП „Сплав“», 2010. — С. 145—162, 168—171, 259.
  32. Після обстрілу Добропілля "Градом" терористів біля овочебази лишилося 13 воронок і три снаряди. УНІАН. 2014-06-13. 
  33. Терористи використали "Град" для обстрілу міста Добропілля. Тексти. 2014-06-13. 
  34. Добропілля з "Граду" обстрілювали російські бойовики. Фото. Відео. Укрінформ. 2014-06-14. 
  35. Трагедия в Сартане. Посёлок в Донецкой области обстрелян из «Града». informator.lg.ua. 2014-10-17. 
  36. Обстріл села Сартана коректувався з російського безпілотника - РНБО. 5 канал. 2014-10-15. 
  37. ОБСЄ підтверджує обстріл з Градів передмістя Маріуполя. Ліга.новости. 2014-10-15. 
  38. Автобус під Волновахою обстріляли три «Гради» з Докучаєвська - прокуратура. Укрінформ. 2015-01-19. 
  39. За день бойовики обстріляли Дебальцеве 14 разів. Укрінформ. 2015-02-11. 
  40. Військових під Зеленопіллям бойовики обстрілювали з боку Росії. ТСН. 2014-07-11. 
  41. Опубліковані шокуючі фото з місця розбитого табору військових біля Зеленопілля. ТСН. 2014-07-15. 
  42. Google Earth shows Russians crossed border to attack Ukrainian camp at Zelenopole. Ukraine@War. 2015-01-29. 
  43. Определены позиции РСЗО “ГРАД”, который стрелял по территории Украины из РФ. InformNapalm. 2014-07-17. 
  44. Появилось видео стрельбы "Градов" возле российского Гуково рядом с границей (Обновлено). Левый Берег. 2014-07-16. 
  45. Порошенко поручил МИД отреагировать на обстрел сил АТО с российской территоррии. Зеркало Недели. 2014-07-17. 
  46. Timmi Allen, Sean Case, Eliot Higgins, Veli-Pekka Kivimäki, Iggy Ostanin, Aric Toler (2015-02-17). Bellingcat Report – Origin of Artillery Attacks on Ukrainian Military Positions in Eastern Ukraine Between 14 July 2014 and 8 August 2014. Bellingcat. 
  47. Прикордонний пункт "Маринівка" був обстріляний "Градами" з території РФ, - інформцентр РНБО. РБК Україна. 2014-07-30. 
  48. "Град" з території РФ розбомбив український прикордонний пункт "Успенка". УНІАН. 2014-08-15. 
  49. На Луганщині село Комишне обстріляли з «Градів» із території Росії – Москаль. Радіо «Свобода». 2015-02-09. 
  50. На Донбасі воює понад 43 тисячі терористів - Федічев. 5 канал. 15 березня 2015. 
  51. На Донбасі воюють понад 43 тисячі бойовиків і російських військових - штаб АТО. УНІАН. 15 березня 2015. 
  52. . УНІАН. 16 березня 2015 http://www.unian.ua/war/1056155-shtab-ato-na-donbasi-ukrajinski-viyskovi-znischili-ponad-14-tisyach-boyovikiv.html.  Текст « Штаб АТО: на Донбасі українські військові знищили понад 14 тисяч бойовиків » проігноровано (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  53. Військові відзвітували про ліквідацію 15 тисяч бойовиків і російських солдатів. Дзеркало Тижня. 16 березня 2015. 
  54. а б Численность и вооружения армий Грузии, Южной Осетии и Абхазии (ru). Газета.Ру. Архів оригіналу за 2012-10-23. Процитовано 2012-09-02. 
  55. The Military Balance 2012. — P. 92.
  56. The Military Balance 2012. — P. 316.
  57. The Military Balance 2012. — P. 421.
  58. The Military Balance 2012. — P. 89.
  59. The Military Balance 2010. — P. 356.
  60. The Military Balance 2012. — P. 94.
  61. The Military Balance 2012. — P. 99.
  62. The Military Balance 2012. — P. 97.
  63. The Military Balance 2012. — P. 424.
  64. The Military Balance 2007. — P. 122.
  65. The Military Balance 2012. — P. 405.
  66. а б в г Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database
  67. The Military Balance 2012. — P. 292.
  68. а б в г д е География распространения (ru). ОАО «Мотовилихинские заводы». Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2011-10-25. 
  69. The Military Balance 2012. — P. 117.
  70. The Military Balance 2012. — P. 387.
  71. а б The Military Balance 2012. — P. 434.
  72. The Military Balance 2012. — P. 320.
  73. The Military Balance 2012. — P. 355.
  74. The Military Balance 2012. — P. 460.
  75. The Military Balance 2012. — P. 329.
  76. The Military Balance 2012. — P. 244.
  77. The Military Balance 2012. — P. 324.
  78. The Military Balance 2012. — P. 327.
  79. http://www.globalsecurity.org/military/world/centralasia/kazak-ground-equipment.htm
  80. The Military Balance 2012. — P. 232.
  81. The Military Balance 2012. — P. 425.
  82. The Military Balance 2010. — P. 312.
  83. The Military Balance 2012. — P. 102.
  84. http://www.globalsecurity.org/military/world/centralasia/kyrgyz-army-equipment.htm
  85. а б The Military Balance 2012. — P. 429.
  86. The Military Balance 2012. — P. 431.
  87. The Military Balance 2012. — P. 257.
  88. The Military Balance 2012. — P. 385.
  89. The Military Balance 2012. — P. 335.
  90. The Military Balance 2012. — P. 337.
  91. The Military Balance 2012. — P. 443.
  92. The Military Balance 2012. — P. 340.
  93. а б The Military Balance 2012. — P. 445.
  94. The Military Balance 2012. — P. 267.
  95. The Military Balance 2012. — P. 268.
  96. The Military Balance 2012. — P. 397.
  97. http://www.armyrecognition.com/Amerique_du_sud/Perou/Index_Land_forces_Peruvian_army_forces_terrestres_peru_perou.htm#top
  98. Вооруженные силы Южной Осетии (ru). Осетинское радио и телевидение. Архів оригіналу за 2012-10-23. Процитовано 2012-09-02. 
  99. The Military Balance 2012. — P. 454.
  100. «MILITARIUM — Uzbrojenie Wojska Polskiego w 2008 r»
  101. The Military Balance 2012. — P. 135.
  102. The Military Balance 2012. — P. 193.
  103. The Military Balance 2012. — P. 196.
  104. The Military Balance 2012. — P. 349.
  105. The Military Balance 2012. — P. 455.
  106. United States of America Report (en). Архів оригіналу за 2012-10-18. Процитовано 2012-08-27. 
  107. John Pike. Tajikistan - Army Equipment. Процитовано 23 December 2014. 
  108. The Military Balance 2012. — P. 457.
  109. The Military Balance 2012. — P. 290.
  110. The Military Balance 2012. — P. 459.
  111. The Military Balance 2012. — P. 291.
  112. The Military Balance 2012. — P. 166.
  113. The Military Balance 2012. — P. 101.

Література[ред.ред. код]

  • Карпенко А. В. «Оружие России». Современные реактивные системы залпового огня. — СПб. : Бастион. — 76 с.
  • С. Шумилин (2004). БМ-21 ГРАД Реактивная Система Залпового Огня. Военные машины 28. Кировское общество любителей военной техники и моделизма. с. 56. 

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]