Мамарасулов Саліджан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамарасулов Саліджан
Народився 1 червня 1930(1930-06-01)
село Кара-Курган, тепер Мархаматського району Андижанської області, Узбекистан
Помер 17 січня 2005(2005-01-17) (74 роки)
Ташкент, Узбекистан
Країна  СРСР
 Узбекистан
Національність узбек
Діяльність політик
Alma mater Ташкентський інститут іригації й механізації сільського господарстваd
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора

Саліджан Мамарасулов (1 червня 1930(19300601), село Кара-Курган, тепер Мархаматського району Андижанської області, Узбекистан — 17 січня 2005, місто Ташкент, Узбекистан) — радянський узбецький державний діяч, 1-й секретар Андижанського, Сурхандар'їнського і Ташкентського обласних комітетів КП Узбекистану, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1981—1986 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат технічних наук (1977).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1953 році закінчив Ташкентський інститут інженерів іригації і механізації сільського господарства, інженер-гідротехнік.

У 1953—1962 роках — інженер-проєктувальник, старший інженер, заступник начальника, начальник експедиції, заступник директора, директор проєктно-дослідного інституту «Уздіпроводгосп».

Член КПРС з 1958 року.

У 1962—1964 роках — директор проєктно-дослідного інституту «Середаздіпроводгосп».

У 1964—1965 роках — 1-й заступник міністра водного господарства Узбецької РСР — начальник головного управління водогосподарського будівництва.

20 листопада 1965 — 10 січня 1977 року — міністр меліорації і водного господарства Узбецької РСР.

10 січня 1977 — грудень 1978 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

У грудні 1978 — 5 серпня 1985 року — 1-й секретар Андижанського обласного комітету КП Узбекистану.

3 серпня 1985 — 2 грудня 1989 року — 1-й секретар Сурхандар'їнського обласного комітету КП Узбекистану.

28 жовтня 1989 — 19 липня 1991 року — 1-й секретар Ташкентського обласного комітету КП Узбекистану.

Одночасно у березні 1990 — липні 1991 року — голова Ташкентської обласної ради народних депутатів.

З 18 липня по вересень 1991 року — голова Центральної контрольної комісії ЦК КП Узбекистану.

З 1991 року — на пенсії в місті Ташкенті.

Помер 17 січня 2005 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]