Мар'ян Промінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мар'ян Промінський (пол. Marian Promiński; 15 серпня 1908, Турка — 20 січня 1971, Краків) — польський поет, прозаїк, есеїст, кінокритик, драматург, перекладач англосакської літератури.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив гуманістичний факультет (філософія) Університету Яна Казимира, навчався також на юридичному факультеті Університету Яна Казимира та в Любельському Католицькому Університеті. Як поет дебютував на сторінках газети «Польське слово» (пол. «Słowo Polskie»). Був одним із засновників і співпрацівників журналу «Сигнали» (пол. «Sygnały») у Львові. Працював диктором на «Радіо Львів» (пол. «Radio Lwów»), де також, в рамках передачі Поезія молодого Львова, читалися і його вірші. В 1935 році вийшла його перша збірка оповідань «Троянди в бетоні» (пол. Róże w betonie). В 19391945 роках був адміністратором будинків у Львові. Після примусового від'їзду зі Львова в 19451949 роках проживав у Кошаліні, працюючи директором видавництва «Czytelnik». В 1947 році входив до редакційної ради журналу «Przekrój», в 1948 році працював літературним консультантом на «Film Polski». З 1949 року мешкав у Кракові. В 1957 році був нагороджений Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі (пол. Krzyż Oficerski Orderu Odrodzenia Polski). В 1961 році отримав нагороду міста Кракова.

Вибрані літературні твори[ред. | ред. код]

  • Twarze przed lustrem («Обличчя перед зеркалом»)
  • Opowieści sportowe («Спортивні оповідання»)
  • Cyrk pryjechał («Цирк приїхав»)
  • Pocztą lotniczą («Авіапошта»)
  • Salmandra («Саламандра»)
  • Sąd nie śpi («Сад не спить»)
  • Atrament i krew («Чорнило і кров»)
  • Król nie żyje, niech żyje król («Король помер, хай живе король»)
  • Portret królowej Haczepsut («Портрет королеви Гачепсут»)
  • Igraszki z klepsydrą («Забави з клепсидрою»)
  • Marynarze («Моряки»)
  • Bardzo długa podróż («Дуже довга подорож»)

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • POWRÓT (1948) («Повернення») — сценарійна співпраця

Джерела[ред. | ред. код]