Марко Белінеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Марко Стефано Белінеллі (італ. Marco Stefano Belinelli, нар. 25 березня 1986, Сан-Джованні-ін-Персічето, Італія) — італійський професіональний баскетболіст, легкий форвард і атакувальний захисник команди НБА «Сан-Антоніо Сперс». Чемпіон НБА та переможець конкурсу триочкових кидків 2014 року.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Професійну кар'єру розпочав 2002 року на батьківщині виступами за команду «Віртус» (Болонья), за яку відіграв один сезон.

Згодом виступав за «Фортітудо». 2004 року дійшов з командою до фіналу Євроліги. 2005 року став чемпіоном та володарем Суперкубка Італії.

2007 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 18-м номером командою «Голден-Стейт Ворріорс». Захищав кольори команди з Окленда протягом наступних 2 сезонів.

З 2009 по 2010 рік грав у складі «Торонто Репторз», куди був обміняний на Девіна Джорджа.

2010 року в обмін на Джуліана Райта перейшов до «Нью-Орлінс Пеліканс», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Чикаго Буллз», за яку він відіграв один сезон.

З 2013 по 2015 рік грав у складі «Сан-Антоніо Сперс». 2 січня 2014 року провів найрезультативніший матч у кар'єрі, набравши 32 очки у грі проти «Нью-Йорка». Згодом переміг у конкурсі триочкових кидків під час зіркового вікенду. Допоміг команді завоювати титул чемпіона НБА, ставши першим італійцем, який завойовував цей титул.

2015 року перейшов до «Сакраменто Кінґс», у складі якої провів наступний сезон своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Шарлотт Горнетс», за яку він відіграв один сезон.

З 2017 по 2018 рік грав у складі «Атланта Гокс», куди разом з Майлзом Пламлі був обміняний на Двайта Говарда. 9 лютого був відрахований з команди.

12 лютого 2018 року підписав контракт з «Філадельфія Севенті-Сіксерс».

20 липня 2018 року повернувся до «Сан-Антоніо Сперс».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2007–08 «Голден-Стейт Ворріорс» 33 0 7.3 .387 .390 .778 .4 .5 .2 .0 2.9
2008–09 «Голден-Стейт Ворріорс» 42 23 21.0 .442 .397 .769 1.7 2.1 .9 .0 8.9
2009–10 «Торонто Репторз» 66 1 17.0 .406 .380 .835 1.4 1.3 .6 .1 7.1
2010–11 «Нью-Орлінс Горнетс» 80 69 24.5 .437 .414 .784 1.9 1.2 .5 .1 10.5
2011–12 «Нью-Орлінс Горнетс» 66 55 29.8 .417 .377 .783 2.6 1.5 .7 .1 11.8
2012–13 «Чикаго Буллз» 73 27 25.8 .395 .357 .839 1.9 2.0 .6 .1 9.6
2013–14 «Сан-Антоніо Сперс» 80 25 25.2 .485 .430 .847 2.8 2.2 .6 .1 11.4
2014–15 «Сан-Антоніо Сперс» 62 9 22.4 .423 .374 .848 2.5 1.5 .5 .0 9.2
2015–16 «Сакраменто Кінґс» 68 7 24.6 .386 .306 .833 1.7 1.9 .5 .0 10.2
2016–17 «Шарлотт Горнетс» 74 0 24.0 .429 .362 .893 2.4 2.0 .6 .1 10.5
2017–18 «Атланта Гокс» 52 1 23.3 .411 .372 .927 1.9 2.0 .9 .1 11.4
2017–18 «Філадельфія Севенті-Сіксерс» 28 1 26.3 .495 .385 .870 1.8 1.6 .7 .3 13.6
2018–19 «Сан-Антоніо Сперс» 79 1 23.0 .413 .372 .903 2.5 1.7 .4 .1 10.5
Усього за кар'єру 803 219 23.2 .425 .376 .847 2.1 1.7 .6 .1 10.0

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2011 «Нью-Орлінс Горнетс» 6 6 28.8 .365 .308 1.000 .8 .7 .8 .0 9.7
2013 «Чикаго Буллз» 12 7 27.1 .411 .340 .879 2.9 2.6 .4 .0 11.1
2014 «Сан-Антоніо Сперс» 23 0 15.5 .444 .421 .955 2.3 .8 .1 .0 5.4
2015 «Сан-Антоніо Сперс» 7 0 16.6 .513 .467 .846 1.9 1.4 .3 .0 9.3
2018 «Філадельфія Севенті-Сіксерс» 10 0 27.3 .406 .348 .871 2.1 2.0 .7 .0 12.9
2019 «Сан-Антоніо Сперс» 7 0 18.7 .368 .381 .833 1.9 1.1 .0 .3 5.9
Усього за кар'єру 65 13 21.1 .416 .375 .890 2.1 1.4 .3 .0 8.5

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Белінеллі дебютував за збірну Італії на Чемпіонаті світу 2006 року. На турнірі набирав 13,5 очка за гру, ставши найкращим бомбардиром команди.

Брав участь також у Євробаскеті 2007, 2011, 2013, 2015 та 2017.

Посилання[ред. | ред. код]