Євроліга

Євроліга

Засновано	1958
Реорганізовано	2000
Конфедерація	ФІБА Європа
Деталі турніру
Рівень в ієрархії	1
Кількість команд	18
ТВ-партнер	euroleague.tv
Переможці
Поточний чемпіон	Фенербахче
Найбільше перемог	Реал Мадрид (11 перемог)
Сайт	Офіційний сайт
Поточний сезон

Не плутати з Євробаскетом.

Євроліга (англ. Euroleague)  — найпрестижніший клубний турнір, який проводиться щорічно серед баскетбольних клубів Європи. Виконавчий директор професійної Європейської баскетбольної ліги — Деян Бодирога.

До 2025 року також мала назву через головного спонсора Turkish Airlines Євроліга.

Історія

Перший розіграш Кубку європейських чемпіонів відбувся у 1958 році, першим володарем трофею став баскетбольний клуб СКА (Рига).

Найтитулованіший клуб Європи — «Реал», він завойовував кубок 11 разів. За кількістю титулів серед країн першість утримує Іспанія, клуби якої ставали володарами кубку 14 разів. У фіналі Євроліги найчастіше грав «Реал» — 21 раз (11 разів ставав чемпіоном та 10 програних фіналів).

До літа 2000 року турнір проводився під егідою ФІБА і носив назву «Кубок європейських чемпіонів». У результаті фінансового конфлікту в сезоні 2000/2001 стартували два незалежних змагання — Супроліга ФІБА і Євроліга УЛЕБ. Надалі конфлікт не вщухав. ФІБА кілька разів змінювала назви турнірів, які самостійно проводила — Євроліга ФІБА, Кубок Європи і т. д. Євроліга УЛЕБ залишалася незмінною, престижнішою і комерційно успішною. Починаючи з сезону 2008/2009 ФІБА і УЛЕБ прийшли до угоди. Тепер основний турнір, як і раніше іменується Євроліга. Другий за рангом турнір (колишній Кубок УЛЕБ) — Єврокубок. Третій — Євровиклик.

24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну. 28 лютого Євроліга приймає рішення про виключення баскетбольних команд Росії з турніру.

Формат турніру

У регулярному сезоні 16 команд грають по два матчі між собою. Після цього, вісім найкращих команд проходять до плей-оф.

У плей-оф кожна команда має виграти три матчі для проходу далі. У випадку, якщо між командами рівність, додається п'ятий матч. Команда з вищою позицією за результатами регулярного сезону грає перший, другий та п'ятий (за потреби) матчі вдома.

Переможці плей-оф виходять до турніру Фінальної четвірки. Команди грають між собою один півфінальний матч у п'ятницю. У суботу проходять фінальний матч та матч за третє місце.

Фінальні матчі

Рік	Місце проведення	Переможець	Фіналіст	Рахунок
1958	Рига, СРСР Софія, Болгарія	СКА (Рига)	Академік	86–81, 84–71
1959	Рига, СРСР Софія, Болгарія	СКА (Рига)	Академік	79–58, 69–67
1960	Тбілісі, СРСР Рига, СРСР	СКА (Рига)	Динамо (Тбілісі)	61–57, 69–62
1961	Рига, СРСР Москва, СРСР	ЦСКА	СКА (Рига)	61–66, 67–62
1962	Женева, Швейцарія	Динамо (Тбілісі)	Реал	90–83
1963	Мадрид, Іспанія Москва, СРСР	ЦСКА	Реал	69–86, 91–74, 99–80
1964	Брно, ЧСР Мадрид, Іспанія	Реал	Спартак (Брно)	99–110, 84–64
1965	Москва, СРСР Мадрид, Іспанська Держава	Реал	ЦСКА	88–81, 76–72
1966	Болонья, Італія	Мілан	Славія	77–72
1967	Мадрид, Іспанська Держава	Реал	Мілан	91–83
1968	Ліон, Франція	Реал	Спартак (Брно)	98–95
1969	Барселона, Іспанія	ЦСКА	Реал	103–99
1970	Сараєво, СФРЮ	Варезе	ЦСКА	79–74
1971	Антверпен, Бельгія	ЦСКА	Варезе	67–53
1972	Тель-Авів, Ізраїль	Варезе	Югопластика	70–69
1973	Льєж, Бельгія	Варезе	ЦСКА	71–66
1974	Нант, Франція	Реал	Варезе	84–82
1975	Антверпен, Бельгія	Варезе	Реал	79–66
1976	Женева, Швейцарія	Варезе	Реал	81–74
1977	Белград, СФРЮ	Маккабі	Варезе	78–77
1978	Мюнхен, ФРН	Реал	Варезе	75–67
1979	Гренобль, Франція	Босна	Варезе	96–93
1980	Західний Берлін	Реал	Маккабі	89–85
1981	Страсбург, Франція	Маккабі	Віртус (Болонья)	80–79
1982	Кельн, ФРН	Канту	Маккабі	86–80
1983	Гренобль, Франція	Канту	Мілан	69–68
1984	Женева, Швейцарія	Віртус (Рим)	Барселона	79–73
1985	Афіни, Греція	Цибона	Реал	87–78
1986	Будапешт, Угорщина	Цибона	Жальгіріс	94–82
1987	Лозанна, Швейцарія	Мілан	Маккабі	71–69
1988	Гент, Бельгія	Мілан	Маккабі	90–84
1989	Мюнхен, ФРН	Югопластика	Маккабі	75–69
1990	Сарагоса, Іспанія	Спліт	Барселона	72–67
1991	Париж, Франція	ПОП-84	Барселона	70–65
1992	Стамбул, Туреччина	Партизан	Хувентуд	71–70
1993	Афіни, Греція	Лімож	Бенеттон	59–55
1994	Тель-Авів, Ізраїль	Хувентуд	Олімпіакос	59–57
1995	Сарагоса, Іспанія	Реал	Олімпіакос	73–61
1996	Париж, Франція	Панатінаїкос	Барселона	77–76
1997	Рим, Італія	Олімпіакос	Барселона	73–58
1998	Барселона, Іспанія	Віртус (Болонья)	АЕК	58–44
1999	Мюнхен, Німеччина	Жальгіріс	Віртус (Болонья)	82–74
2000	Салоніки, Греція	Панатінаїкос	Маккабі	73–67
2001 ФІБА	Париж, Франція	Маккабі	Панатінаїкос	81–67
2001 УЛЄБ	Віторія-Гастейнс, Іспанія Болонья, Італія	Віртус (Болонья)	Таугрес	65–78, 94–73, 80–60 79–96, 82–74
2002	Болонья, Італія	Панатінаїкос	Віртус (Болонья)	93–89
2003	Барселона, Іспанія	Барселона	Бенеттон	76–65
2004	Тель-Авів, Ізраїль	Маккабі	Фортитудо	118–74
2005	Москва, Росія	Маккабі	Таугрес	90–78
2006	Прага, Чехія	ЦСКА	Маккабі	73–69
2007	Афіни, Греція	Панатінаїкос	ЦСКА	93–91
2008	Мадрид, Іспанія	ЦСКА	Маккабі	91–77
2009	Берлін, Німеччина	Панатінаїкос	ЦСКА	73–71
2010	Париж, Франція	Барселона	Олімпіакос	86–68
2011	Барселона, Іспанія	Панатінаїкос	Маккабі	78–70
2012	Стамбул, Туреччина	Олімпіакос	ЦСКА	62–61
2013	Лондон, Велика Британія	Олімпіакос	Реал	100–88
2014	Мілан, Італія	Маккабі	Реал	98–86 (ОТ)
2015	Мадрид, Іспанія	Реал	Олімпіакос	78–59
2016	Берлін, Німеччина	ЦСКА	Фенербахче	101–96 (ОТ)
2017	Стамбул, Туреччина	Фенербахче	Олімпіакос	80–64
2018	Белград, Сербія	Реал	Фенербахче	85–80
2019	Віторія, Іспанія	ЦСКА	Анадолу Ефес	91–83
2020	скасовано через пандемію коронавірусу
2021	Кельн, Німеччина	Анадолу Ефес	Барселона	86–81
2022	Белград, Сербія	Анадолу Ефес	Реал	58-57
2023	Каунас, Литва	Реал	Олімпіакос	79–78
2024	Берлін, Німеччина	Панатінаїкос	Реал Мадрид	95–80
2025	Абу-Дабі, ОАЕ	Фенербахче	Монако	81–70
2026

Переможці за клубами

Місце	Клуб	Титулів	Фіналіст	Переможні сезони
1.	Реал Мадрид	11	10	1963–64, 1964–65, 1966–67, 1967–68, 1973–74, 1977–78, 1979–80, 1994–95, 2014–15, 2017–18, 2022–23
2.	ЦСКА Москва	8	6	1960–61, 1962–63, 1968–69, 1970–71, 2005–06, 2007–08, 2015–16, 2018–19
3.	Панатінаїкос	7	1	1995–96, 1999–00, 2001–02, 2006–07, 2008–09, 2010–11, 2023–24
4.	Маккабі Тель-Авів	6	9	1976–77, 1980–81, 2000–01, 2003–04, 2004–05, 2013–14
5.	Варезе	5	5	1969–70, 1971–72, 1972–73, 1974–75, 1975–76
6.	Олімпіакос	3	6	1996–97, 2011–12, 2012–13
7.	Мілан	3	2	1965–66, 1986–87, 1987–88
8.	АСК Рига	3	1	1958, 1958–59, 1959–60
-	Спліт	3	1	1988–89, 1989–90, 1990–91
10.	Барселона	2	6	2002–03, 2009–10
11.	Віртус	2	3	1997–98, 2000–01
12.	Фенербахче	2	2	2016–17, 2024–25
13.	Анадолу Ефес	2	1	2020–21, 2021–22
14.	Канту	2		1981–82, 1982–83
-	Цибона	2		1984–85, 1985–86
16.	Динамо Тбілісі	1	1	1961–62
-	Хувентуд	1	1	1993–94
-	Жальгіріс	1	1	1998–99
19.	Босна	1		1978–79
-	Віртус	1		1983–84
-	Партизан	1		1991–92
-	Лімож	1		1992–93
23.	Академік		2
-	Спартак Брно		2
-	Бенеттон		2
-	Таугрес		2
27.	УСК		1
-	АЕК		1
-	Фортитудо Болонья		1
-	Монако		1

Посилання

• Euroleague Official Web Page [Архівовано 28 квітня 2012 у WebCite]
• InterBasket Euroleague Basketball Forum
• TalkBasket Euroleague Basketball Forum
• Euroleague's Youtube Channel [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]