Мартинюк Тетяна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартинюк Тетяна Володимирівна
Народилася 5 серпня 1964(1964-08-05) (59 років)
Дніпропетровськ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Заклад Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького; Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства
Нагороди
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Тетя́на Володими́рівна Мартиню́к (* 1964) — українська музикознавчиня, педагог, доктор мистецтвознавства (2003), професор (2005).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1964 року в місті Дніпропетровськ. 1988 року закінчила Київську консерваторію (клас Надії Горюхіної та Івана Котляревського). Від того часу працювала у Мелітопольському педагогічному університеті. 1997 року закінчила аспірантуру Київської державної консерваторії з поданням дисертації до захисту на тему «„Перехідний етап“ як історико-теоретична проблема музичної україністики» та її захистом. Протягом 1999—2003 років навчалася у докторантурі Національної музичної академії України ім. І. П. Чайковського, закінчила з поданням дисертації до захисту — «Історико-теоретичні аспекти взаємовідношень географічного і соціокультурного чинників в явищі регіональної музичної культури (на прикладі Північного Приазов'я)».

1997 року здобула ступінь кандидата мистецтвознавства. Протягом 2004—2012 років — завідувачка кафедри музичного виховання і хорео­­графії.

2004 року здобула науковий ступінь доктора мистецтвознавства.

Від 2005 року — професор.

З 2012 року — завідувачка кафедри мистецькеих дисциплін і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Напрями наукових досліджень:

  • методологія музичної культурології
  • музична регіоналістика
  • соціологія музичної культури
  • локальні музичні культури минулого (болгари, німці, чехи в умовах колонізації)
  • музична культура приазовських менонітів
  • методологія сучасної музичної освіти.

Є спів­ор­­ганізаторкою Міжнародного фестивалю-конкурсу естрадного мистецтва пам'яті І. та Д. Теодоровичів «Два серця-близнюки» (Кишинів, 2008—2015).

Креативна директор фестивалю-конкурсу «Переяславський дивограй» (Переяслав, 2013 й 2015 роки).

Серед учнів — Ельміра Е. Налбантова, Людмила В. Нестерчук, Г. О. Піонтковська.

Серед робіт:

  • «Перехідні етапи в історії української музичної культури», 1997
  • «Микола Попов», 2003
  • «Музичний професіоналізм Північного При­­азов'я ХІХ–ХХ ст.», 2003
  • «Пісні та танці чехів з українського Приазов'я: Навчально-методичний посібник», 2010
  • «To the problem of disciplinary status of Ukrainian musical regionica», 2011.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Міністерства освіти України (1998)
  • Значок Міністерства освіти і науки України «Відмінник народної освіти» (2005)
  • Грамота Верховної Ради України (2009).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]