Національна музична академія України імені Петра Чайковського
| Національна музична академія України імені Петра Чайковського | |
|---|---|
| НМАУ | |
 |
|
| 50°27′00″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.45000000000000284217094304040° пн. ш. 30.52388888999999850° сх. д.Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′26″ сх. д. / 50.45000000000000284217094304040° пн. ш. 30.52388888999999850° сх. д. | |
| Тип | консерваторія |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Засновано | 1913 |
| Ректор | Володимир Рожок |
| Випускники | :Категорія:Випускники Київської консерваторії |
| Адреса | Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3 |
| Сайт | knmau.com.ua |
| Нагороди |
 |
 Національна музична академія України імені Петра Чайковського на Вікісховищі |
|
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (до 1995 — Київська консерваторія) — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації.[2]
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Київська консерваторія була заснована 3 листопада 1913 року на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства. Організації закладу сприяли видатні музиканти: Сергій Рахманінов, Олександр Глазунов, Петро Чайковський. Першими директорами були Володимир Пухальський (1913 рік) та Рейнгольд Глієр (1914–1920).
1925 року молодші класи консерваторії було виділено в окремий заклад — музичний технікум, старші класи ввійшли до складу Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.
1938 року була нагороджена орденом Леніна. 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського. У роки Другої світової війни Київська консерваторія була в евакуації, тимчасово входила до складу Свердловської консерваторі. 1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[3] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.
Будинок НМАУ зведено в 90-х рр. XIX ст. (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Другої світової війни зруйнований; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Знаходиться на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.
У 2004 році студенти консерваторії брали участь в подіях Помаранчевої революції[4], попри спротив керівництва консерваторії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в приміщенні консерваторії[5].
В ході Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини»[6][7]. В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону консерваторії від атак «Беркуту»[8][9], того ж дня у фойє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників[10].
28 квітня 2017 року у рамках ІХ Міжнародної Пасхальної асамблеї (Київ) в академії відбувся концерт-реквієм «Праведная душе…» пам'яті українського оперного співака Героя України Василя Сліпака. Перед початком концерту у фойє перед Великим залом відкрили пам'ятну дошку, на якій викарбувано: «Міністерство культури України, Національна музична академія України імені Петра Чайковського, Великий зал імені Героя України Василя Сліпака».[11]
Видатні випускники[ред. • ред. код]
Серед найвідоміших випускників київської консерваторії такі митці:
- композитори Борис Лятошинський, Лев Ревуцький, Іван Карабиць, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Олександр Білаш, Валерій Курінський;
- диригенти Ігор Блажков, Володимир Сіренко, Павло Муравський, Михайло Кречко, Лев Венедиктов, Євген Савчук, Микола Гобдич, Лариса Суханова, Оксана Мадараш, Костянтин Єременко, Галина Горбатенко;
- теоретики
- музикознавці Наталія Александрова, Валентин Дубравін
- піаністи Володимир Горовиць; Олександр Брайловський; Олександр Юнінський;
- скрипалі Олександр (Олесь) Семчук; Олександр Гоноболін; Діма (Дмитро) Ткаченко; Аліна Коміссарова;
- флейтист Андрій Проценко;
- альтисти Лобуренко Євген Іванович
- кларнетисти
- бандуристи Сергій Баштан, Роман Гриньків
- баяністи Павло Фенюк
- цимбалісти
- співаки Іван Паторжинський, Микола Кондратюк, Дмитро Гнатюк, Андрій Кикоть, Євгенія Мірошниченко, Віктор Курін, Богдан Гнидь, Анатолій Мокренко, Олександра Гвоздецька, Наталя Николаїшин, Людмила Маковецька, Джамала
- Волкова Аліна Іванівна — співачка, сопрано
- Гринюк Олексій — піаніст;
- Джамаладінова Сусана Алімівна (Джамала) — співачка,
- Дика Оксана — співачка, сопрано
- Коміссарова Аліна Олегівна — скрипалька;
- Кузнецова Раїса Іванівна — співачка, сопрано
- Муха Антон Іванович
- Тетяна Зозуля — оперний режисер, продюсер;
- Марко Топчій — гітарист
- Опенько Василь Іванович — український співак, музичний педагог
- Полозов Вячеслав Михайлович — оперний співак, тенор
- Проценко Людмила Андріївна
- Олександр (Олесь) Семчук — скрипаль;
- Стеценко Вадим Кирилович
- Тимошенко Олег Семенович
Ректори[ред. • ред. код]
- Володимир Пухальський (1913—1914)
- Рейнгольд Глієр (1914—1920)
- Фелікс Блуменфельд (1920—1922)
- Костянтин Михайлов (1922—1926)
- Абрам Луфер (1934—1948)
- Олександр Климов (1948—1954)
- Андрій Штогаренко (1954—1968)
- Іван Ляшенко (1968—1974)
- Микола Кондратюк (1974—1983)
- Олег Тимошенко (1983—2004)
- Володимир Рожок (з 2004 р.)
Видатні викладачі[ред. • ред. код]
- Олександр Александров
- Володимир Антонов
- Симон Барер
- Микола Вілінський
- Ірина Вілінська
- Елеонора Виноградова
- Всеволод Воробйов
- Глушков Петро Тарасович
- Богдан Гнидь
- Євген Дущенко
- Йовенко Зоя Миколаївна
- Володимир Кабачок
- Григорій Курковський
- Борис Лятошинський
- Наталія Козіна
- Михайло Микиша
- Анатолій Молотай
- Левко Ревуцький
- Тетяна Рощина
- Ігор Рябов
- Веніамін Тольба
- Всеволод Топілін
- Андрій Проценко
- Людмила Цвірко
- Ія Царевич
- Євгенія Черказова
- Зоя Христич
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Kiev Conservatory", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9471187/uk. Докладніше Вікіпедія:Проект:Вікідані.
- ↑ Офіційний сайт НМАУ
- ↑ подяка депутата Романа Чернеги
- ↑ Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода".
- ↑ Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?.
- ↑ Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок.
- ↑ Подяка ректору НМАУ.
- ↑ Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда.
- ↑ Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова".
- ↑ Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок.
- ↑ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня.
Джерела та література[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна музична академія України імені Петра Чайковського |
- Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||
|
|||||
 |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
