Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Національна музична академія України імені Петра Чайковського | |
---|---|
НМАУ | |
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д.Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. | |
Тип | консерваторія і музична академія |
Країна |
![]() |
Розташування | Київ |
Назва на честь | Чайковський Петро Ілліч |
Засновано | 1913 |
Ректор | Максим Тимошенко (з 2018-11-13) |
Випускники | Категорія:Випускники Київської консерваторії |
Адреса | Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3 |
Сайт | knmau.com.ua |
Нагороди | |
![]() | |
![]() |
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (до 1995 — Київська консерваторія) — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], займає провідне місце серед музичних вузів України та світу. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського посіла Перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.
Історія[ред. | ред. код]
Київська консерваторія була заснована 3 листопада 1913 року на базі музичного училища Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (ІРМТ). До 2020 року саме ця дата вважалася датою заснування НМАУ, проте у 2020 вченою радою НМАУ було прийнято рішення вважати датою заснування закладу день заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року)[2].
До 1913[ред. | ред. код]
З 1868 по 1913 роки заклад існував у статусі музичного училища. Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Л. Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський[3]. Друга історично задокументована спроба підвищення статусу була здійснена А. Рубінштейном 27 березня 1891 році[4], втім і ця спроба за свідченнями Й. Міклашевського не була успішною з економічних причин[5][3]. Третя задокуменована спроба була здійснена у 1908 році О. Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[3]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти[6]. У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав С. Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:
«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[7]
Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[3][8], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ[3][9]. Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.
1913-1991[ред. | ред. код]
1925 року молодші класи консерваторії було виділено в окремий заклад — музичний технікум, старші класи ввійшли до складу Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.
1938 року була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм)[10]. 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.
У роки Другої світової війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловську, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи №57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко[11].
Після 1991[ред. | ред. код]
1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[12] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.
У 2004 році студенти консерваторії брали участь в подіях Помаранчевої революції[13], попри спротив керівництва консерваторії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в приміщенні консерваторії[14].
Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини»[15][16]. В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[17][18], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників[19].
2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога[20]
Будівля[ред. | ред. код]
Сучасний будинок НМАУ зведено в 90-х рр. XIX ст. (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Другої світової війни зруйнований; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.
Оперна студія[ред. | ред. код]
При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[21]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[22]
В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк[23]. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий[24]
В різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка[25], «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні (режисер — Віталій Пальчиков)[26], деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро[27] В. А. Моцарта).
Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті[28]. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова)[29], Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова)[30] та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський)[31].
Проте вже у жовтні 2019 використання українських перекладів в роботі оперної студії було заборонене[32], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[33] та О. Пономаріва[34], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським[35][36]
Ректори[ред. | ред. код]
- Володимир Пухальський (1913—1914)
- Рейнгольд Глієр (1914—1920)
- Фелікс Блуменфельд (1920—1922)
- Костянтин Михайлов (1922—1926)
- Абрам Луфер (1934—1948)
- Олександр Климов (1948—1954)
- Андрій Штогаренко (1954—1968)
- Іван Ляшенко (1968—1974)
- Микола Кондратюк (1974—1983)
- Олег Тимошенко (1983—2004)
- Володимир Рожок (2004—2018)
- Максим Тимошенко в.о. ректора з 11 квітня 2018 до 1 серпня 2018, ректор з 13 листопада 2018[37].
Видатні викладачі[ред. | ред. код]
- Олександр Александров
- Володимир Антонов
- Вадим Борисов
- Симон Барер
- Микола Вілінський
- Ірина Вілінська
- Елеонора Виноградова
- Всеволод Воробйов
- Глушков Петро Тарасович
- Богдан Гнидь
- Євген Дущенко
- Зоя Йовенко
- Володимир Кабачок
- Григорій Курковський
- Борис Лятошинський
- Наталія Козіна
- Михайло Микиша
- Анатолій Молотай
- Левко Ревуцький
- Тетяна Рощина
- Ігор Рябов
- Наталія Гриднєва
- Веніамін Тольба
- Всеволод Топілін
- Борис Палшков
- Андрій Проценко
- Людмила Цвірко
- Ія Царевич
- Євгенія Черказова
- Зоя Христич
- Арнольд Янкелевич
- Микола Різоль
- Сергій Шотт
- Броніслав Щуцький
- Паторжинська Галина Іванівна
- Паторжинський Іван Сергійович
- Алла Кульбаба
Видатні випускники[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційний сайт НМАУ
- ↑ Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- ↑ а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- ↑ Задокументовано у протоколі засідання
- ↑ Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
- ↑ Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
- ↑ Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспоминания о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
- ↑ Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
- ↑ Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
- ↑ Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- ↑ Копиця М.Д. З історії Київської консерваторії - НМАУ ім. П.І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії - НМАУ ім. П. І. Чайковського - с.41-50
- ↑ подяка депутата Романа Чернеги[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода".
- ↑ Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?.
- ↑ Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травень 2014. Процитовано 21 травень 2014.
- ↑ Подяка ректору НМАУ.
- ↑ Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда.
- ↑ Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова".
- ↑ Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травень 2014. Процитовано 21 травень 2014.
- ↑ Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
- ↑ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня.
- ↑ Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
- ↑ ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- ↑ Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- ↑ Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- ↑ (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- ↑ Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- ↑ Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. Текст «Народні блоги» проігноровано (довідка)
- ↑ Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червень 2018. Процитовано 7 червня 2018.
- ↑ «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
- ↑ Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
- ↑ Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
- ↑ Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
- ↑ Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 2018-12-09. Процитовано 2018-12-07.
Джерела та література[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна музична академія України імені Петра Чайковського |
- Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
- Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
- Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
- Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).
Література[ред. | ред. код]
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194
Посилання[ред. | ред. код]
- Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 56-66.
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |