Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
P1170500-001.JPG
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028
Тип консерваторія і музична академія
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Назва на честь Чайковський Петро Ілліч
Ректор Максим Тимошенко
(з 2018-11-13)
Випускники Категорія:Випускники Київської консерваторії
Адреса Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайт knmau.com.ua
Нагороди
орден Леніна
CMNS: Національна музична академія України імені Петра Чайковського у Вікісховищі

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

Історичний нарис[ред. | ред. код]

1863—1913[ред. | ред. код]

27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[2]

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[3], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[4][2]

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[2]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[5]

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[6]

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[2][5], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[2][7] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913—1991[ред. | ред. код]

Упродовж 1924-1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[8] 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.

У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[9]

Після 1991[ред. | ред. код]

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[10] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[11], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[12]

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[13][14] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[15][16], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[13]

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[17]

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського.[18] Завдання Центру – створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

18 травня 2020 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України затверджений чинний Статут НМАУ, в якому стверджується:

Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище, яке, за пропозицією Головної дирекції Імператорського Російського Музичного Товариства від 16 травня 1912 року, перейменовано у Київську консерваторію (3 листопада 1913 року).[19]

Як вказано в повідомленні НМАУ про засідання її вченої ради, 25 травня 2020 члени ради «одноголосно схвалили сенсаційну інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії» — від дня заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року). У цьому повідомленні також зазначено, що у 2023 році академія буде святкувати 160 років з дня свого заснування.[20]

Будівля[ред. | ред. код]

Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студія[ред. | ред. код]

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[21]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[22]

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк[23]. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий[24]

В різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка[25], «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні у постановці В. Пальчикова)[26], деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро[27] В. А. Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті[28]. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова)[29], Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова)[30] та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський)[31].

Опера Фауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.

У жовтні 2019 Вченою радою було прийнято рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії[32], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[33] та О. Пономаріва[34], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським[35][36].

Ректори[ред. | ред. код]

Видатні викладачі та випускники[ред. | ред. код]

Див. також: Категорія:Викладачі Київської консерваторії
Див. також: Категорія:Випускники Київської консерваторії

За роки існування консерваторії в ній працювали: М.Леонтович, К.Стеценко, Я.Степовий, В.Косенко, Б.Яворський, Г.Бекмішев, К.Михайлов, А.Пазовський, С.Козолупов, Ф.Цвєтков, І.Паторжинський, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, Є.Чавдар, О.Гродзинський, Д.Євтушенко, А.Штогаренко, К.Данькевич, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, Г.Таринов, В.Тольба, О.Климов.

Серед випускників консерваторії – М.Вериківський, Г.Верьовка, З.Гайдай, Д.Гнатюк, П.Кармалюк, П.Козицький, Б.Лятошинський, Г.Майборода, П.Майборода, Є.Мірошниченко, Д.Петриненко, М.Рахлін, Л.Ревуцький, Л.Руденко, В.Тольба, Є.Червонюк та багато ін

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Офіційний сайт НМАУ
  2. ↑ а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  3. ↑ Задокументовано у протоколі засідання
  4. ↑ Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
  5. ↑ а б Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  6. ↑ Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
  7. ↑ Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
  8. ↑ Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  9. ↑ Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
  10. ↑ подяка депутата Романа Чернеги[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода". 
  12. ↑ Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?. 
  13. ↑ а б Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травень 2014. Процитовано 21 травень 2014. 
  14. ↑ Подяка ректору НМАУ. 
  15. ↑ Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда. 
  16. ↑ Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова". 
  17. ↑ Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  18. ↑ https://knmau.com.ua/muzichnij-tsentr-konfutsiya/
  19. ↑ Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
  20. ↑ Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  21. ↑ Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
  22. ↑ Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня.
  23. ↑ Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
  24. ↑ ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  25. ↑ Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  26. ↑ Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  27. ↑ (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  28. ↑ Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  29. ↑ Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  30. ↑ Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червень 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
  31. ↑ «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  32. ↑ ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
  33. ↑ Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. 
  34. ↑ Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  35. ↑ Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  36. ↑ Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  37. ↑ Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 2018-12-09. Процитовано 2018-12-07. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна музична академія України імені Петра Чайковського
  • Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
  • Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
  • Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
  • Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

Література[ред. | ред. код]

  1. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  2. Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

Посилання[ред. | ред. код]

Університети
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» • Державний економіко-технологічний університет транспорту • Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій • Київський академічний університет • Київський міжнародний університет • Київський університет імені Бориса Грінченка • Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана • Київський національний лінгвістичний університет • Київський національний торговельно-економічний університет • Київський національний університет будівництва і архітектури • Київський національний університет культури і мистецтв • Київський національний університет імені Тараса Шевченка • Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого • Київський національний університет технологій та дизайну • Київський славістичний університет • Київський університет економіки і технологій транспорту • Київський університет права НАН України • Київський університет туризму, економіки і права • Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая • Національний авіаційний університет • Національний аграрний університет • Національний медичний університет імені О. О. Богомольця • Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» • Національний транспортний університет • Національний університет «Києво-Могилянська академія» • Національний університет оборони України імені Івана Черняховського • Національний університет фізичного виховання і спорту України • Національний університет харчових технологій • Міжнародний Соломонів університет • Університет штучного інтелекту та цифровізації
Академії
Академія адвокатури України • Академія мистецтв імені Павла Чубинського • Академія муніципального управління • Академія праці і соціальних відносин • Державна академія житлово-комунального господарства • Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України • Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука • Київська академія мистецтв • Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв • Міжрегіональна академія управління персоналом • Національна академія державного управління при Президентові України • Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури • Національна академія управління • Національна музична академія України імені Петра Чайковського • Національна академія Служби безпеки України • Національна академія внутрішніх справ України
Інститути
Коледжі та технікуми
Інші


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_музична_академія_України_імені_Петра_Чайковського&oldid=33430868