Маріо Факко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маріо Факко
Mario Facco.jpg
Маріо Факко під час виступів за «Інтернаціонале»
Особові дані
Народження 23 січня 1946(1946-01-23)
  Мілан, Італія
Смерть 31 серпня 2018(2018-08-31)[1] (72 роки)
  Fregenae[d], Ф'юмічіно, Рим-Столиця, Лаціо, Італія
Зріст 181 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965–1968 Італія «Інтернаціонале» 1 (0)
1968–1974 Італія «Лаціо» 126 (6)
1974–1977 Італія «Авелліно» 104 (2)
1977–1978 Італія «Парма» 12 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1966 Італія Італія U-21 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980–1981 Італія «Авелліно» (мол.)
1981–1982 Італія «Сквінцано»
1982–1983 Італія «Фрозіноне»
1983–1984 Італія «Салернітана»
1984–1985 Італія «Барлетта»
1985–1986 Італія «Беневенто»
1986–1988 Італія «Тернана»
1988–1989 Італія «Вігор Ламеція»
1990 Італія «Трапані»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Маріо Факко (італ. Mario Facco; 23 січня 1946, Мілан — 31 серпня 2018, Фреджене, Фіумічіно) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Інтернаціонале» та «Лаціо», а також молодіжну збірну Італії. Дворазовий чемпіон Італії. Володар Міжконтинентального кубка.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за «Інтернаціонале», в якому провів три сезони, взявши участь лише в одному матчі чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Італії та став переможцем Міжконтинентального кубка.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався влітку 1968 року. У першому сезоні він виграв з командою Серію В і вийшов до вищого дивізіон, провівши наступні два роки з клубом в Серії А. У сезоні 1971-72 клуб знову змушений був грати у Серії В, але відразу повернувся в еліту і у сезоні 1973-74 команда вперше в історії стала чемпіоном Італії. Незабаром після цього, програвши конкуренцію Серджіо Петреллі, Факко покинув клуб. Всього за за «біло-блакитних» він провів шість сезонів своєї ігрової кар'єри і Більшість часу був основним гравцем захисту команди.

Протягом 19741977 років захищав кольори «Авелліно» у Серії В, де бів основним гравцем і капітаном команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Пармі», за яку виступав протягом сезону 1977-78 років у Серії С.

В цілому Факко зіграв за кар'єру 67 матчів і забив 2 голи в Серії А, а також 164 матчів і 5 голів у Серії В.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1966 року провів один матч у складі молодіжної збірної Італії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після успішного прослуховування курсів для тренера в Коверчано, він почав свою тренерську кар'єру в молодіжній команді «Авелліно» в 1980 році.

У сезоні 1981-82 Маріо очолив «Сквінцано», який врятував від вильоту в Серію D. Після цього молодий фахівець працював по сезону з «Фрозіноне» в Серії С2, (5 місце), «Салернітаною» в Серії С1 (8 місце), «Барлеттою» в Серії С1 (13 місце) та «Беневенто», з якого був звільнений по ходу сезону через перебування команди в хоні вильоту з Серії С1.

Перед сезоном 1986-87 він очолив «Тернану», що перед цим вилетіла з Серії С1 в Серію С2, із завданням повернути команду назад. Факко взяв до команди двох гравців «Лаціо» — ветерана Вінченцо Д'Аміко і молодого Паоло Ді Каніо. Проте команда закінчила сезон на третьому місці, що не давало можливість повернення до Серії С1. У наступному сезоні 1987-88 Маріо продовжив керувати командою, проте по ходу сезону через невисокі результати був звільнений..

1988 року став головним тренером команди «Вігор Ламеція» з Серії С2, але по ходу першого ж сезону 1988-89 покинув клуб.

Останнім місцем тренерської роботи Факко став клуб «Трапані», який Маріо Факко не врятував від вильоту з Серії С2 у 1990 році.

В подальшому став працювати спортивним коментатором на телеканалі Rai Sport та вести передачу на радіостанції Radiosei.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Інтернаціонале»: 1965-66
«Лаціо»: 1973-74
«Інтернаціонале»: 1965
  • Переможець Серії В (1):
«Лаціо»: 1968-69
«Лаціо»: 1971

Посилання[ред. | ред. код]

  • Lazio, morto Mario Facco: difensore della squadra campione d'Italia nel 1974