Марія Шунь
| Марія Шунь | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 22 січня 1962 (62 роки) м. Городок | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця, перекладачка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | з 1990 року | |||
| Жанр | поезія, публіцистика | |||
|
| ||||
Марія Шунь (нар. 22 січня 1962, м. Городок Львівської області) — українська письменниця, перекладачка. Членкиня Національної спілки письменників України (1993).
Марія Шунь народилася 22 січня у м. Городок на Львівщині.
Вчилася у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (факультет іноземних мов, 1986).
У 1993 році Марію Шунь прийнято до Національної спілки письменників України.
З 1995 року проживає у Нью-Йорку (США). Працює реабілітологом у терапевтичному центрі[1].
У своїй поетичній творчості письменниця надає перевагу верлібру, в який інколи привносить елементи метричної техніки, рими. Вірші М. Шунь, посилені «засобами графічного увиразнення поетичного тексту»[2], «ввібрали в себе новаторські пошуки та експерименти двох культур. Поезію авторки можна назвати одним великим гіпертекстом, характерні риси якого проявляються у створенні надважкої конструкції, не завжди зрозумілої пересічному читачеві. Це елітарна поезія»[3]. Віддавши у юні роки данину римованій поезії, М. Шунь «здійснила у своїй творчості стильову еволюцію до вірша лаконічнішого, підштрихованого американізмами, абревіатурами»[4].
Як упорядниця та співупорядниця працювала над виданням таких антологій: «П’ять Америк» (Львів: «Піраміда», 2018)[5], «Літпошта» (Київ: «Видавництво Жупанського», 2009), «ЛяЛяК» (Львівська Літературна Криївка) (Львів: «Піраміда», 2010), «Аз, два, три… дванадцять – лист у пляшці»: антологія авторського зарубіжжя (Львів: «Піраміда», 2010), «Степ – Step» (Львів: «Піраміда», 2012 р.), «Ломикамінь»: антології українського верлібру (Львів: «Піраміда», 2018), «Parole. Слова. Антологія поезії» (Львів: «Піраміда», 2022)[6]. У більшості з названих антологій надруковано й вірші Марії Шунь. Окрім поетичних антологій письменниця упорядкувала збірник «ЛеоПолтвіс. LeoPoltvis. Науково-літературна розвідка про Полтву та місто на Полтві»[7].
- «Ми, котрі є» (Київ: «Молодь», 1990)
- «Поміж»» (Львів: «Барви», 1993)
- «Верлібріарій» (Київ: «Факт», 2006)
- «Борохно і порохно» (Львів: «Зукц», 2006)
- «Водокач» (Київ: «Просвіта», 2007)
- «БІЯС» (Київ: «Видавництво Жупанського», 2008)[8]
- «ООН» (Київ: «Видавництво Жупанського», 2009)[9]
- «Cząstki pomarańczy: nowa poezja ukraińska» (Warszawa, Kraków: «Narodowe Centrum Kultury», «Korporacja Ha!art», 2007)[10]
- ↑ Марія Шунь, українка з Нью Йорку: Перестала відчувати смак кави. Для львів’янки це трагедія. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2020.
- ↑ Олена Кицан. Графіка сучасної поезіїї (на прикладі збірки М. Шунь «БІЯС»). Процитовано 5 січня 2016.
- ↑ Кицан О. В. Нью-Йорк, Нью-Йорк, або Український верлібр на американському ґрунті. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 січня 2015.
- ↑ Надія Мориквас. Із твоїх долонь – огонь золотий. Дещо про Марію Шунь та нові поетичні антології 2018 року – «Ломикамінь» і «П’ять Америк». Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Марія Шунь. Вперто українською. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2018.
- ↑ «Критика»: Parole/Слова. Антологія поезії та перекладів українських авторів зарубіжжя. Архів оригіналу за 21 червня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ У Львові презентували науково-літературний дайджест про Полтву. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2011.
- ↑ Інформація про книжку «БІЯС» на сайті видавництва. Архів оригіналу за 28 травня 2023. Процитовано 18 січня 2008.
- ↑ Інформація про книжку «ООН» на сайті видавництва. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 3 січня 2009.
- ↑ «Cząstki pomarańczy: nowa poezja ukraińska». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 1 січня 2011.