Менандр I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Менандр I
Coin of Menander I LACMA M.84.110.6 (1 of 2).jpg
Монета Менандра I
Народився невідомо
Александрія Кавказька
Помер 130 до н. е.
Евтідемія
Титул цар
Термін 165—130 роки до н.е.
Попередник Деметрій II
Наступник Стратон I
Конфесія буддизм
Батько Деметрій II
Рід Евтідеміди
Дружина Агафоклея
Діти Стратон I

Менандр I Сотер (*д/н —130 до н. е.) — 3-й індо-грецький цар у 165–130 роках до н. е. за його володарювання держава досягла найбільшого розквиту. Був покровителем буддизму. Відомий як «Мілінда».

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Евтідемідів. Був сином царя Деметрія II та онуком Деметрія I Бактрійського. Про молоді ркои мало відомостей. Приблизно у 165 році до н. е. успадкував трон. Тоді ж продовжив війну проти Євкратіда, царя Греко-Бактірйської держави. Після смерті останнього проти його сина Геліокла, уклавши союз з племена юечжі, що тиснули на Бактрію з півночі. Завдяки цього вдалося відбити атаки військ Геліокла, за що Менандр отримав прізвище Сотер (Рятівник).

Менандру I вдалося завоювати північ Свату, більшу частину сучасного Кашміру до річки раві. Згодом завдав поразки Геліоклу й оголосив себе царем Бактрії. На півдні в союзі з царством калінга виступив проти династії Шунга, захопивши та пограбувавши їх столицю Паталіпутру. Потім завдав поразки Кхаравелі, магардже Калінги.

Втім Менандр не мав змоги утримати ці володіння, відступивши до Пенджабу. В результаті наступних походів Менандр I підкорив Арахозію, Гандхару, землі Пенджабу. Остаточно столицю переніс до Евтідемії (в подальшому Сагала, сучасний Сіялкот).

У релігійній політиці підтримував буддизм. Відомий своїм філософським диспутом з ченцем Нагасеною. За результатом цього вийшов трактат «Питання Мілінди», що став посібником з вивчення буддизму. Помер у 130 році до н. е., залишивши трон малолітньому синові Стратону при регенстві дружини Агафоклеї.

Джерела[ред.ред. код]

  • A. K. Narain: The Greeks of Bactria and India. In: The Cambridge Ancient History. Bd. 8, hrsg. von A. E. Astin u.a., Cambridge 1989, S. 406ff.