|
Портал:Індія प्रवेशद्वारःभारत
|
|
Респу́бліка Індія (гінді भारत गणराज्य, англ. Republic of India) — держава в Південній Азії. Індія займає друге місце у світі за населенням і сьоме за площею. Вона межує з Пакистаном на заході, з Китаєм, Непалом і Бутаном на північному сході, з Бангладеш і М'янмою на сході. Крім того, Індія має морські кордони з Мальдівськими островами на південному заході, з Шрі-Ланкою на півдні і з Індонезією на південному сході. Спірна територія штату Джамму і Кашмір має кордон з Афганістаном. Назва країни походить від давньоперського варіанту санскритського слова Sindhu — «Інд». Конституція Індії також визнає в якості офіційної назви країни з рівним статусом слово Bhārat.
Індія є батьківщиною найстаріших цивілізацій, зокрема Цивілізації долини річки Інд та інших. Впродовж більшої частини своєї історії вона виступала як центр важливих торгових маршрутів і славилася своїми багатствами і високою культурою. У Індії зародилися такі релігії як індуїзм, буддизм, сикхізм і джайнізм. Починачи з першого тисячоліття нашої ери до Індостану також почали пронкати зороастризм, юдаїзм, християнство і іслам, що приходили різними хвилями і здійснили великий вплив на формування різноманітної культури регіону.
Вибране фото
|
Храм Махабодхі ранком, штат Біхар. Фото 2011 р.
|
Архів
|
|
Вікіпедія потребує більше статей про Індію. Якщо у вас буде натхнення, напишіть їх. Для цього наберіть назву нової статті і натисніть кнопку «Створити статтю» розміщену нижче.
Див. також
Вибрана особа
|
Рабіндрана́т Таго́р — індійський письменник, поет, композитор, художник, громадський діяч. Писав бенгальскою мовою. Лауреат Нобелівськой премії з літератури, автор гімнів Індії і Бангладеш.
Тагор отримав Нобелівську премію з літератури 1913 року «за глибоко відчуті, оригінальні і прекрасні вірші, в яких з винятковою майстерністю виразилося його поетичне мислення, що стало, за його власними словами, частиною літератури Заходу». У своїй промові представник Шведської академії Харальд Йерне відзначив, що «найбільше враження на членів Нобелівського комітету справили „Жертвенні пісні“». Йерне також згадав англійські переклади інших, як поетичних, так і прозаїчних, творів Тагора, які в більшості своїй були опубліковані в 1913 році. Відмітивши, що вірші Тагора «наповнені загальнолюдським сенсом», Йерне назвав поета «фігурою, що зближує світ Сходу і Заходу».
|
Архів
|
|
Усього знайдено статей: 5073 (17 квітня 2020)
|