Механізм реакції Бєлоусова — Жаботинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Модель Жаботинського — Корзухіна[ред. | ред. код]

Перша модель реакції Бєлоусова — Жаботинського була отримана в 1967 році Жаботинським и Корзухіним на основі підбору емпіричних співвідношень, які правильно описують коливання в системі[1]. В її основі лежала знаменита консервативна модель Лотки — Вольтерри.

тут = [Ce4+], C=[Ce4+]0 + [Ce3+]0, — концентрація автокаталізатору, = [Br-].

Брюсселятор[ред. | ред. код]

Коливальна динаміка моделі Брюсселятор і її моделювання з допомогою хвиль

Найпростіша модель запропонована Пригожиним[2], яка має коливальну динаміку.

I A X
II B + X Y + D
III 2X + Y 3X (автокаталіз)
IV X E

V A + B E + D

Орегонатор[ред. | ред. код]

Див. також: Орегонатор

Механізм запропонований Філдом и Нойєсом[3] є однією з найпростіших моделей і найпопулярнішою в дослідженні реакцій Бєлоусова — Жаботинського:

I A + Y X
II X + Y P
III B + X 2 X + Z
IV 2 X Q
V Z f Y

Відповідна система звичайних диференційних рівнянь:

Ця модель демонструє найпростіші коливання, схожі на ті, що спостерігаються експериментально, але вона неспроможна показати більш складні типи коливань, наприклад складноперіодичні, або хаос.

Розширений Орегонатор[ред. | ред. код]

Модель Шоуалтера, Нойеса і Бар-Елі[4] розроблялась для моделювання складноперіодичної і хаотичної поведінки реакції. Однак, хаос отримати в цій моделі не вдалось.

1 A + Y X + P
2 X + Y 2 P
3 A + X 2 W
4 C + W X + Z'
5 2 X A + P
6 Z' g Y + C

де — BrO3-; — HBrO2; — Br-; — Ce3+; ' — Ce4+; — BrO2; — HOBr.

Повний реакційний механізм[ред. | ред. код]

Найповніший відомий механізм реакції[5] є сукупністю 80-ти елементарних реакцій.

80-ти стадійний механізм реакції Бєлоусова — Жаботинського

Графічна схема[ред. | ред. код]

Графічна схема механізму реакції Бєлоусова — Жаботинського

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Корзухин М. Д., Жаботинский А. М. Математическое моделирование химических и экологических автоколебательных систем. — М.: Наука, 1965
  2. P. Glandsdorff and I. Prigogine, Thermodynamic theory of structure, stability and fluctuations, Wiley, New York (1971)
  3. R. J. Field & Richard M. Noyes (1974): Oscillations in chemical systems. IV. Limit cycle behavior in a model of a real chemical reaction. J. Chem. Phys. 60:1877-84
  4. K. Showalter, R.M. Noyes, K. Bar-Eli. A Modified Oregonator Model Exhibiting Com-plicated Limit Cycle Behavior in a Flow System. J.Chem.Phys. 1978, 69, 2514—2524
  5. L. Gyorgyi, T. Turanyi, R.J. Field. Mechanistic Details of the Oscillatory Belousov-Zhabotinskii Reaction. J.Phys.Chem. 1990. 94 (18) 7162-7170

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Жаботинский А. М. «Концентрационные колебания». М.: Наука, 1974, 179 с.