Перейти до вмісту

Пригожин Ілля Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пригожин Ілля Романович
рос. Илья́ Рома́нович Приго́жин
фр. Ilya Romanovich Prigogine Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 (25) січня 1917[1] або 25 січня 1917(1917-01-25)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 травня 2003(2003-05-28)[1][4][…] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брюссель[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія[6]
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, фізик, викладач університету, хімік, письменник-документаліст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВільний університет Брюсселя Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьхімія і фізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТехаський університет
Вільний університет Брюсселя
Чиказький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникThéophile de Donderd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиRadu Bălescud
Adi Bulsarad
Manuel García Velarded
Harry Friedmannd
Grégoire Nicolisd[7]
Zili Zhangd[7]
Michael Vladimirovich Rosenbergd[7]
Werner Horsthemked[7]
Leon Brenigd[7]
Bernard Lavendad[7]
Francisco de Assis Boscod[7]
Dilip Kondepudid[7]
Alexandre Serge François Pomposod[7]
Alkis P. Grecosd[7]
André de Palmad[7]
Paul Mandeld[7]
Ping Chend[8]
Pierre M. V. Résiboisd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина
Академія наук Північного Рейну-Вестфаліїd
Академія наук СРСР
НАНУ
Румунська академія
Академія наук НДР
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Міжнародна академія історії науки
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:теорія дисипативних систем
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) командор ордена Почесного легіону

Francqui Prized (1955)

honorary doctor of the University of Poitiersd (1966)

Bourke Awardd (1972)

honorary doctorate from University of Bordeaux-Id (1972)

Медаль Котеніуса (1975)

медаль Румфорда (1976)

Нобелівська премія з хімії

honorary doctor of the Paul Cézanne Universityd (1978)

Honda Prized (1983)

honorary doctorate of Tours Universityd (1986)

honorary doctorate from the University of Nice-Sophia Antipolisd (29 березня 1991)

Kampé de Fériet Awardd (1994)

honorary doctor of the National Polytechnic Institute of Lorrained (12 липня 1994)

honorary doctorate of the University of Valladolidd (1995)

почесний доктор Брюссельського вільного університетуd (1995)

Премія імені Н. Н. Боголюбоваd

Почесний доктор Ягеллонського університетуd

Пригожин Ілля Романович (25 січня 1917, Москва — 28 травня 2003, Брюссель) — бельгійський хімік єврейського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Пригожин народився в Москві за кілька місяців до російської революції 1917 року у єврейській родині. Його батько, Роман (Рувим Абрамович) Пригожин, був інженером-хіміком в Імператорській Московській технічній школі; його мати — Юлія Віхман була піаністкою. Його батьки емігрували спочатку до Німеччини у 1921 році, а потім — до Бельгії в 1929 році, де Пригожин отримав громадянство у 1949 році.

Пригожин вивчав хімію у Вільному університеті Брюсселя, 1941 року закінчив докторантуру, а після війни, в 1950 році став професором.

Оскільки і він, і його перша дружина (нар. Йофе) були записані як православні, їм вдалося уникнути антисемітських репресій під час німецької окупації. Проте в 1943 році його з дружиною заарештували за звинуваченням у зв'язку з Рухом опору, але їх було звільнено завдяки хабару та втручанню королеви-матері.

У 1959 році він також був призначений професором Техаського університету в місті Остіні (США).

У 1961 році одружився вдруге — з польським хіміком Мариною Прокопович. Від 1961 до 1966 року був професором у Чиказькому університеті.

У 1989 році отримав аристократичний титул віконта від короля Бельгії. Також мав ступінь доктора археології.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Перша дружина (шлюб 1943 — розлучилися у 1950-ті рр.) — поетеса Олена Йофе (Елен Жофе, Hélène Jofé, 1921—1988), син Ів Пригожин (1945), залишилася у Бельгії після розлучення;
  • Друга дружина (шлюб 1961 у США) — хімік Марія Прокопович (Maria Prokopowicz), син Паскаль Пригожин (1970).

Праці

[ред. | ред. код]
  • Гленсдорф П., Пригожин И. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций. — М. : Мир, 1973. — 280 с.
  • Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. — М. : Мир, 1990. — 358 с.
  • Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации. — М. : Мир, 1979. — 512 с.
  • Пригожин И. Введение в термодинамику необратимых процессов. — М. : ИЛ, 1960. — 150 с.
  • Пригожин И. Конец определенности. — Ижевск : РХД, 2001. — 216 с.
  • Пригожин И. Молекулярная теория растворов. — М. : Металлургия, 1990. — 344 с.
  • Пригожин И. Неравновесная статистическая механика. — М. : Мир, 1964. — 314 с.
  • Пригожин И. Определено ли будущее. — Ижевск : ИКИ, 2005. — 240 с.
  • Пригожин И. От существующего к возникающему: Время и сложность в физических науках. — М. : Наука, 1985. — 328 с.
  • Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск : Наука, 1966. — 510 с.
  • Пригожин И., Кондепуди Д. Современная термодинамика. От тепловых двигателей до диссипативных структур. — М. : Мир, 2002. — 464 с.
  • Пригожин И., Стенгерс И. Время. Хаос. Квант. — М. : Прогресс, 1994. — 266 с.
  • Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. — М. : Прогресс, 1986. — 432 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  3. Пригожин Илья Романович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. SNAC — 2010.
  6. https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/1977/prigogine/biographical/
  7. а б в г д е ж и к л м н п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. https://en.nsd.pku.edu.cn/faculty/retired/241142.htm

Посилання

[ред. | ред. код]