Механічні флотаційні машини типу ФМ
Механічні флотаційні машини типу ФМ — вітчизняна серія механічних флотомашин, що складаються з послідовного ряду двокамерних секцій, де перша камера є всмоктувальною, а друга — прямотечійною. Вітчизняні флотомашини серії ФМ випускаються з місткістю камер від 0,2 до 6,3 м3, а флотомашини типу МФУ випускаються з місткістю камер від 6,3 до 36 м3.
Конструкція і принцип дії[ред. | ред. код]
Всмоктувальна камера має карман 1, з’єднаний із центральною частиною імпелера 3 патрубком 2 (рис.).
Над імпелером знаходиться статор, який складається з диска 4 з отворами і напрямних 5, розташованих під кутом 60° до радіуса. Вал імпелера 6 поміщений у центральну трубу 7, верхня частина якої герметично з’єднана з корпусом підшипника. Повітря, кількість якого регулюється, засмоктується через трубку 8. Нижня частина центральної труби переходить у стакан 9, з’єднаний із надімпелерним диском. У бокових стінках стакана є отвори, до одного з яких у всмоктувальній камері приєднується патрубок 2. У прямоточній камері цей отвір закритий пробкою 10. Крім того, у стакані є ще два отвори 11, розташовані один проти одного, які слугують для підводу промпродуктів (якщо необхідно). Один із цих отворів приєднується до промпродуктового патрубка, а інший закривається заслінкою 12. при цьому без зупинки машини ступінь відкриття отвору можна змінювати тягою 13, чим регулюється кількість пульпи, що надходить на імпелер. Всмоктувальна і прямотечійна камери розділені напівперегородкою 14 і являють собою прямотечійну машину з однаковим рівнем пульпи. Рівень пульпи регулюється спеціальним пристроєм у кінці прямотечійної камери. Пристрій складається з короба 15 з отворами на протилежних стінках. Ширина отвору на стінці прямотечійної камери регулюється шибером 16; протилежний отвір слугує для підключення наступної двокамерної секції або для виводу з машини камерного продукту.
При роботі флотаційної машини підготовлена пульпа подається у приймальний карман 1. При обертанні імпелера пульпа засмоктується в камеру патрубком 2 і перемішується. При цьому пульпа ежектує атмосферне повітря і насичується ним. Імпелер викидає у камеру пульпо-повітряну суміш, у результаті її турбулізації створюється велика кількість дрібних бульбашок. У камері при зустрічі з бульбашками оброблені реагентами частинки закріплюються на них і створюють комплекс «мінеральна частинка — повітряна бульбашка».
Мінералізовані бульбашки спливають на поверхню пульпи та утворюють пінний шар. Верхня частина задньої стінки камери флотомашини (відбійна стінка 17) плавно вигнута в бік пінознімача. Пінний продукт (концентрат) видаляється пінознімачем 18 з одного боку камери в жолоб 19 і спрямовується на зневоднення або перечищення. Нефлотований матеріал переміщується у наступну камеру, де процес флотації продовжується, або видається з кінцевої камери як камерний продукт (відходи). Рівень пульпи в секціях підтримується шиберами з електроприводом.
Імпелер флотаційної машини типу ФМ (рис. 4.3 а) являє собою увігнутий диск 1 з шістьома радіальними лопатками 2 і маточиною 3. Статор (рис. 4.3 б) складається з диска 4 з лопатками 5, встановленими під кутом 60° до радіуса, і отворами 6 для подачі циркуляційного потоку пульпи на імпелер. Наявність статора з косо поставленими лопатками, розташованими тангенціально до потоку пульпи, що викидається, і подача на імпелер циркуляційного потоку пульпи через отвори в статорі дозволяють суттєво збільшити кількість засмоктаного повітря.
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
| Параметри | ФМ-0,2 | ФМ-0,4 | ФМ-1,2 | ФМ-3,2 | ФМ-6,3 | ФМ-12,5 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Об'єм камери, м3 | 0,14 | 0,38 | 1,35 | 3,26 | 6,25 | 12,50 |
| Продуктивність, м3/год | до 0,16 | до 0,25 | 1,5—2,5 | 3,5—6,0 | 7—12 | 15—20 |
| Імпелер: | ||||||
| потужність електродвигуна, кВт | 1,7 | 2,2 | 5,5 | 11,0 | 22,0 | 40,0 |
| Габарити камери, мм: | ||||||
| глибина | — | 1440 | 2100 | 2350 | 2745 | — |
| Маса камери, т | 0,28 | 0,71 | 1,20 | 2,80 | 3,42 | 6,75 |
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2010. — 496 с. — ISBN 978-966-317-054-1.
| ||||||||||||||||||||