Мечислав Леонард Ольшевський
| Мечислав Леонард Ольшевський | |
|---|---|
| Mieczysław Leonard Olszewski | |
 | |
| Народження |
12 серпня 1906 Лисомиці |
| Смерть |
1 вересня 1939 (33 роки) Станіславув-Перший, Польща |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Вид збройних сил |
 Військо Польське |
| Рід військ | ВПС |
| Роки служби | 1930–1939 |
| Звання | капітан пілот |
| Формування |
.svg){kind=small} Польська авіація |
| Командування | командир ескадрильї |
| Війни / битви |
Друга світова війна Польська кампанія |
| Нагороди |
   |
Мечислав Леонард Ольшевський (пол. Mieczysław Leonard Olszewski; нар. 12 серпня 1906, Лисомиці — пом. 1 вересня 1939, Станіславув-Перший) — капітан-пілот Війська Польського, кавалер ордена Virtuti Militari.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Лисоміцях поблизу Торуня. 1927 року закінчив 1-й ліцей ім. Миколая Коперника в Торуні. 15 серпня 1930, закінчивши Авіаційне кадетське училище в Дембліні, йому надали звання лейтенанта-пілота і призвали в армію до 3-го авіаційного полку. Закінчивши вищі курси пілотування винищувача був направлений до 123-ї винищувальної ескадрильї, в якій 25 вересня 1938 року став командиром.
На початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року повів свій ескадрон у бій проти німецьких військ. Загинув під час бою, коли літак PZL P-7a, яким він керував, розбився в Станіславуві-Першому, на кордоні з Леґьоново (тепер вул. Ґрудзе), біля Бродновського каналу[1]. Похований на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (могила B25-2-44)[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Срібний Хрест військового ордена Virtuti Militari (посмертно)
- Срібний Хрест Заслуги (22 травня 1939)[3]
- Польовий знак пілота
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Krzysztof Klimaszewski (3 грудня 2021), Nasza Historia: Lotnisko polowe w folwarku Poniatów we wrześniu 1939 r. (pl-PL) , gazetapowiatowa.pl (опубліковано опубліковано 2022-02-21)
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna - Warszawskie cmentarze
- ↑ M.P. z 1939 r. nr 119, poz. 280 „за заслуги у військовій службі”.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Pawlak, Jerzy (1982). Polskie eskadry w Wojnie Obronnej 1939. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
- Cumft, Olgierd; Kujawa, Hubert Kazimierz (1989). Księga lotników polskich poległych, zmarłych i zaginionych 1939–1946. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. ISBN 83-11-07329-5.