Епітелій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Різні види епітелію

Епіте́лій, або епітеліа́льна ткани́на (лат. epithelium, від грецького епі- + thele — молочна залоза) — шар клітин, що вистилає поверхню (епідерміс) і порожнини тіла, а також слизові оболонки внутрішніх органів, травної системи, дихальної системи, сечостатевої системи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Види епітелію:

  • покривний
  • залозистий

Функції:

Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація і відсутність кровоносних судин.

Поділяється на одношаровий, багатошаровий, залозошаровий, війчастий і залозистий епітелій, а також розрізняють види за формою клітин тканини: кубічний, плоский, циліндричний. Одношаровий епітелій вкриває стінки судин і внутрішніх органів, бере участь в обміні речовин та частково виконує захисну функцію. Багатошаровий — це зовнішній покрив людини, тобто шкіра. Відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, захищає від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів. Багатошаровий епітелій найшвидше відновлюється, вистилає порожнину рота. Війчаста епітеліальна тканина вистилає носову порожнину, затримує пил та різні частинки, вистилає й тонкий кишечник, де виконує всмоктувальну функцію. Залозистий входить до складу залоз і забезпечує виділення гормонів і секретів.

Функції епітелію[ред.ред. код]

Одношаровий епітелій[ред.ред. код]

Вистилає кровоносні судини, кишечник, легеневі альвеоли, капсули нирок. Клітини, з яких він складається, можуть мати різну форму, залежно від яких виділяють одношаровий кубічний, одношаровий стовпчастий епітелії тощо. Складається з плоских або війчастих клітин

Багатошаровий епітелій[ред.ред. код]

Утворює поверхню шкіри, ротову порожнину, стравохід. Клітини багатошарового епітелію розташовуються в декілька шарів (у шкірі до п'яти). Внутрішні клітини інтенсивно діляться, завдяки чому відбувається швидке оновлення епітелію і відновлення пошкоджених ділянок. Крім того, багатошаровий епітелій за ступенем зроговіння поділяють на зроговілий (епітелій шкіри) та незроговілий (епітелій рогівки).[1]

Війчастий епітелій[ред.ред. код]

Складає основу залоз і виробляє особливі речовини. Розрізняють ендокринні й екзокринні залози. Ендокринні залози (гіпофіз, надниркові залози, щитоподібна залоза та ін.) не мають власних вивідних проток і виділяють секрет (гормон) у кров або лімфу. Екзокринні залози (слинні, потові, слізні, молочні та ін.) виділяють секрет у порожнини внутрішніх органів (шлунок, кишечник, дихальні шляхи і т. д.) чи на поверхню тіла.[1]

Класифікація епітелію[ред.ред. код]

Класифікація покривного епітелію:

- одношаровий

  • плоский,
  • кубічний,
  • призматичний (циліндричний),
  • циліндричний багаторядний війчастий (респіраторний);

- багатошаровий

  • плоский незроговілий,
  • плоский зроговілий,
  • перехідний.

Класифікація залозистого епітелію:

- за місцем розташування клітин:

  • ендотелій,
  • екзотелій;

- за структурою:

  • одноклітинний,
  • багатоклітинний;

- за знаходженням відносно епітелію:

  • ендоепітеліальні,
  • екзоепітеліальні.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Самусєв, Липченко (2011). Атлас анатомії людини (Українська). Навчальна книга - Богдан. с. 751. ISBN 978-966-10-0510-4. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Біологія:Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 стор. ISBN 966-08-1127-5
Гломерулярна тканина нирок Це незавершена стаття з гістології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.