Михалківці (Ярмолинецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Михалківцісело в Україні, в Баламутівській сільській територіальній громаді Ярмолинецького району Хмельницької області.

Розташовані за 32 км від районного центру і за 10 км від залізничної станції Богданівні на лінії Жмеринка—Хмельницька.

Населення становить 295 осіб.

село Михалківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ярмолинецький район
Громада Баламутівська сільська громада
Код КОАТУУ 6825884003
Основні дані
Населення 295
Площа 1,755 км²
Густота населення 193,73 осіб/км²
Поштовий індекс 32125
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°17′23″ пн. ш. 27°07′33″ сх. д. / 49.28972° пн. ш. 27.12583° сх. д. / 49.28972; 27.12583Координати: 49°17′23″ пн. ш. 27°07′33″ сх. д. / 49.28972° пн. ш. 27.12583° сх. д. / 49.28972; 27.12583
Середня висота
над рівнем моря
324 м
Місцева влада
Адреса ради 32125, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с.Монастирок , тел. 2-67-31
Карта
Михалківці. Карта розташування: Україна
Михалківці
Михалківці
Михалківці. Карта розташування: Хмельницька область
Михалківці
Михалківці
Мапа

Меморіал слави

Історія[ред. | ред. код]

За два кілометри від Михалківців знайдені сліди давнього поселення з фрагментами кераміки і обмазки. Біля села є два недосліджені кургани.[1]

За адміністративним поділом у 16 ст. село належало до Кам’янецького повіту.

У ХІХ ст.відносилось до Проскурівського повіту, (на пограниччі повіту Летичівського)Шаравської волості Подільської губернії.

Костел парафіяльний був побудований 1714 року з дерева.

У ХІХ ст. село належало поміщикам Гавронським та Завадським. У 1863 році Михайло Завадський продав маєток Марковському.

У 1860 р. збудовано новий мурований костел стараннями священника Качоровского.

У 1885 році село налічувало 105 домів, 700 мешканців. У ньому знаходились парафіяльний костел (2038 парафіян), православна церква на честь св.Параскеви (624 парафіянина), великий фруктовий сад з різноманітними видами фруктів.

До римо-католицької парафії села належали навколишні села-Михалковецька Слобідка, Баламутівка, Івашківці, Колибань (в ній була часовня), Монастирок, Лука, Казімірек (Виноградівка), Свинне (тепер Лугове).[2]

В ХХ ст. відійшло до Ярмолинецького району Хмельницької обл., в якому перебуває донині.

Станом на 1971р. у селі проживав 751 чол. Існував колгосп «Перемога», напрямки-землеробство, тваринництво, рибництво, бджільництво. Знаходились восьмирічна школа, клуб, бібліотека; медичний пункт, майстерня побутового обслуговування[3].

У наш час село стало відоме прикладом екуменічного співслужіння двох релігійних громад-римо-католицької та православної (УПЦ КП)[4].

13 вересня 2017 року шляхом об'єднання Баламутівської, Виноградівської та Монастироцької сільських рад Ярмолинецького району була утворена Баламутівська сільська об'єднана територіальна громада,до складу якої входять 7сіл: Баламутівка, Виноградівка, Іванківці, Лугове, Михалківці, Монастирок та Слобідка.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Михалківцях народився український композитор і піаніст Михайло Адамович Завадський( 1828 - 1887).

Примітки[ред. | ред. код]


  1. Археологія та стародавня історія Ярмолинецького району. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр). Процитовано 19.04.2019. 
  2. Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1885). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол). Warszawa. с. T. VI : Malczyce — Netreba, с.298–299. 
  3. Мехеда М. І. , Гаврик Ю. О., Галай Д. М. , Гарнага І. В., Главак Т. В. , Гуменюк С. К., Ігнатов О. С. , Коваленко Л. А., Копилов А. О., Ланевський В. П., Мещишин А. І., Олійник Л. В., Соколяненко В. В., Степенко О. Д., Суровий А. Ф., Тищенко В. І. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Хмельницька область (укр). Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. с. 671. Архів [file:///C:/Users/User/Downloads/0013544.pdf оригіналу] за 12 серпень 2013. Процитовано 22 квітень 2019. 
  4. Моісеєнко, Валентина (24 січня 2011). Екуменізм у хмельницькому селі. ВВС Україна (укр). Процитовано 19.04.2019. 

Посилання[ред. | ред. код]