Сутківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Сутківці
Sutkivci gerb.png Sutkivci prapor.png
Герб Сутківців Прапор Сутківців
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ярмолинецький район
Рада/громада Сутковецька сільська рада
Код КОАТУУ 6825888401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1407 р.
Населення 1 249
Територія 2,674 км²
Густота населення 467,09 осіб/км²
Поштовий індекс 32134
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°10′30″ пн. ш. 26°55′45″ сх. д. / 49.17500° пн. ш. 26.92917° сх. д. / 49.17500; 26.92917Координати: 49°10′30″ пн. ш. 26°55′45″ сх. д. / 49.17500° пн. ш. 26.92917° сх. д. / 49.17500; 26.92917
Водойми Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32134, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сутківці. Тел.: 2-64-16
Карта
Сутківці is located in Україна
Сутківці
Сутківці
Сутківці is located in Хмельницька область
Сутківці
Сутківці

CMNS: Сутківці на Вікісховищі

Суткі́вці — село Ярмолинецького району Хмельницької області.

Розташоване в глибокій долині річки Ушиці, на відстані 6 км східніше від містечка Ярмолинець.

Населення Сутковець — 1 249 осіб (для порівняння: у 1963 році тут проживало 3 400 осіб).

Орган місцевого самоврядування — Сутковецька сільська рада.

Традиційно Сутківці поділяються на частини: Безодня, Габінети, Підмети, Березина, Забрід, Королівка, Замогила, Жолубі, П'ятирічка, Румунія, Козаччина, Гичинці, Хутора.

Назва[ред.ред. код]

За переказами, назва села походить від місцевого діалекту «сутки», що означає вузьку стежину, прохід, коридор між горбами, горами.

До народної етимології належить місцева легенда, яка розповідає, як ішов чоловік полями, оглядаючи місцевість та розмірковуючи, як назвати таку місцину. Подумавши трохи, склав частини двох слів докупи й вимовив: «сутки» й «рівці», отож хай і зветься це місце «Сутківці».

Історія[ред.ред. код]

Село виникло у вузькій улоговині серед вапнякових скель, що дало змогу населенню ще з давніх часів перетворити його на неприступну фортецю у південо-західній частині Поділля.

Сутківці вперше згадані в історичних документах 1407 року.

Наполеон Орда. Сутківці

Після захоплення Поділля великий князь литовський Вітовт поділив Поділля на дві частини по ріці Мурафі (Морахві) та західну частину віддав польському королю, своєму родичеві Владиславу Ягайлу, який почав роздавати подільські землі своїм наближеним. Серед тих, хто одержав володіння на цій землі, були Ходько Кроат і його син Олександр. Сини Олександра поділилися маєтками: один із них, Дахно, зостався власником Ярмолинець і став називатися Ярмолинським, Федір одержав суміжне село Сутківці і став називатися Сутківецьким. Від цих землевласників пішло два покоління православної української шляхти — Ярмолинських і Сутківецьких. Сутківецькі володіли селом до кінця XVI століття.

Сутківці як посаг дружини Барбари з Ярмолинських дісталися вінницькому, теребовлянському, рогатинському старості Олександру Балабану. Олександр Балабан, як і значна частина подільської руської шляхти, потрапив після битви під Цецорою (біля Могилева-Подільського) в татарський полон. З полону був викуплений через три роки за 10 000 золотих і в 1623 вибудував в Сутківцях обороний замок (досі збереглися його руїни).

Сутківці також відомі своєю церквою-фортецею, зведеної зі сірого каменю, з конічними дахами башт, з амбразурами та бійницями.

Наприкінці XVII століття Сутківці стають власністю роду Грабянків. У Тадея Грабянки в Сутківцях гостював Джузеппе Бальзамо (граф Каліостро). На прохання Грабянки він розробив для майбутніх українських масонських лож ритуал «Непереможного Скіфського сонця». Граф Сутковецький збирався для початку відновити Річ Посполиту у складі рівноправних Польщі й України (проект «Республіка Світла»). По тому мріяв взагалі створити світову мега-імперію, до якої, окрім Польщі й України, мали б увійти всі землі колишньої Візантії (зокрема, Палестина та північ Африки).

Грамотою Станіслава Понятовського Сутківці отримали статус містечка.

29 жовтня 1921 під час Листопадового рейду через Сутківці проходила Подільська група (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Сучасність[ред.ред. код]

У теперішній час Сутківці — досить велике село. Тут працюють дві школи — ЗОШ I—III ст. (повна середня) і ЗОШ I ст. (початкова), а також ФАП.

У селі діють незначні сільськогосподарські підприємства й приватні господарства, функціонують декілька магазинів і млин (приватизований).

Культурна сфера в Сутківцях представлена сільським будинком культури, при якому діє колектив художньої самодіяльності.

Село має власну футбольну команду «Колос».

Постаті[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

У Сутківцях збереглися такі історико-архітектурні пам'ятки:

На північний захід від села, на відстані 2-3 км у понизині рельєфу, розташовані джерела з чистою цілющою водою. Сутківчани називають їх «Біла криниця» і «Попова криниця».

У Сутківцях за СРСР було встановлено обеліск на честь полеглих у ІІ Світовій війні, за незалежності України — відкрито пам'ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій 1930-х років.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]