Модель колективних позовів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Модель колективних позовів це договори майнового страхування в яких приведено більше ніж одна вимога і пов'язані з ними ризики. Тут як і в моделі індивідуальних позовів основною задачею є обґрунтування розміру страхового резерву, що забезпечує виплати по вимогах для одного портфеля договорів колективних позовів.

Основна ідея побудови моделі і проведення відповідних розрахунків полягає в наступному: весь портфель розглядається як один договір майнового страхування. Розглядається процес надходження позовів по портфелю в цілому. Поступаючи позови не пов'язують з конкретним договорами, а розглядають як результат сумарного ризику даного портфеля Модель колективних позовів базується на таких припущеннях:

  1. аналізується фіксований, відносно короткий проміжок часу;
  2. плата за страховку повністю вноситься на початку аналізованого періоду;
  3. позови що надходять не пов'язуються з конкретними договорами, а розглядаються як результат сумарного ризику компанії;
  4. як основну характеристику портфеля розглядають не кількість укладених угод, а загальну кількість позовів за період, що аналізується.

У індивідуальній моделі розраховуються характеристики за одним договором, а потім результати підсумовуються по відомому числу договорів. У колективній же моделі число договорів не потрібно знати з тієї причини, що моделюється число вимог про виплату. Модель колективних позовів розглядається у:

  1. Визначення імовірності використання компанією своїх зобов'язань по портфелю договорів майнового страхування;
  2. Визначення імовірності нерозорення у будь-який момент пред'явлення вимог про виплату страхового відшкодування.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Актуарні розрахунки/О. В. Козьменко, О. В. Кузьменко/стр.106-115
  2. http://pidruchniki.ws/1580111742510/strahova_sprava/aktuarni_rozrahunki [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Актуарні розрахунки/В. Д. Базилевич.