Мойсієнко Анатолій Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Мойсієнко
Народження 9 липня 1948(1948-07-09) (69 років)
  с. Бурівка
Національність українець
Громадянство українець
Мова творів українська

Анатолій Кирилович Мойсієнко (* 9 липня 1948, с. Бурівка, Чернігівщина) — український поет, мовознавець і перекладач. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту імені Миколи Гоголя.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Автор ряду досліджень з філології, зокрема книжок

  • «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша» (1997),
  • «Традиції модерну і модерн традицій» (2001),
  • «Динамічний аспект номінації».

Головний редактор збірника наукових праць «Українське мовознавство».

Поетична творчість[ред.ред. код]

Опублікував поетичні збірки

  • «Приємлю» (1986),
  • «Сонети і верлібри» (1996, 1998),
  • «Шахопоезія» (1997),
  • «Сім струн» (1998, 1999),
  • «Віче мечів» (1999),
  • «Нові поезії» (2000),
  • «Спалені камені» (2003),
  • «Вибране» (2005).
  • «З чернігівських садів: нові сонети і верлібри»(2008)

Твори А. Мойсієнка перекладали німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами.

Перекладач і упорядник[ред.ред. код]

Виступає також як перекладач з німецької та слов'янських мов. Упорядник:

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів «Геракліт» (1991).

Відзнаки[ред.ред. код]

Лауреат літературних премій ім. Бориса Нечерди (2000), «Благовіст» (2001), ім. Івана Кошелівця (2004).

Посилання[ред.ред. код]