Моргунов Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Миколайович Моргунов
Ігор Моргунов.jpg
Народився 20 жовтня 1913(1913-10-20)
Маріуполь
Помер 1991(1991)
Громадянство
(підданство)
Україна
Alma mater Дніпропетровський медичний інститут
Галузь наукових інтересів імунологія, епідеміологія
Заклад Київський медичний інститут

Ігор Миколайович Моргунов (20 жовтня 1913, Маріуполь — 1991) — вчений імунолог-епідеміолог, професор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 жовтня 1913 в Маріуполі в родині лікаря. Після закінчення в 1936 році Дніпропетровського медичного інституту працював науковим співробітником епідеміологічного відділу в Дніпропетровському санітарно-бактеріологічному інституті.

В роки радянсько-німецької війни був направлений Наркомздоров'я СРСР в Іркутський інститут епідеміології і мікробіології, де завідував епідеміологічним, а потім мікробіологічним відділом. В цьому інституті він організував лабораторію раньових інфекцій, в якій проводились наукові дослідження, а також готувались правцева і гангренозна сироватки для фронтових і тилових госпіталів.

В 1944 році повернувся до Дніпропетровського науково-дослідного інституту епідеміології і мікробіології, працював в ньому заступником директора з виробництва бактеріальних препаратів, заступником директора з наукової роботи.

В 1949 році перейшов на роботу в Київський НДІ епідеміології і мікробіології, де очолив імунологічну лабораторію. Одночасно протягом декількох років працював головним епідеміологом МОЗ УРСР. В 1959 році захистив докторську дисертацію.

В 1962 році обраний на посаду завідувача кафедри епідеміології Київського медичного інституту, де працював до 1987 року, а потім був переведений на посаду професора кафедри.

Помер в 1991 році.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Розділяючи наукові концепції Л. В. Громашевського і продовжуючи їх розвиток, І. М. Моргунов свої теоретичні і експериментальні дослідження присвятив вивченню реактивності організму в епідемічному процесі, обґрунтував важливе наукове положення про механізм зараження при різних інфекційних хворобах, що є початковим процесом взаємодії збудника інфекції і організму.

І. М. Моргуновим і його учнями вивчалась епідеміологія та імунологія інфекцій, викликаних умовно-патогенними збудниками (стафілокок, збудники правця, ботулізму та інше), створені експериментальні моделі аеробних та анаеробних інфекцій.

Комплексне вивчення вторинної роньової інфекції дозволило встановити рівні захворюваності, групи, час і чинники ризику, обґрунтувати роль ендогенної мікрофлори в розвитку цієї патології в умовах хірургічного стаціонару і в експерименті. Зокрема, проведеними дослідженнями виявлені закономірності імунних реакцій при виникненні і моделюванні раньової інфекції, що стало основою розробки методів їх діагностики і профілактики.

Розроблена методика удосконалення імунопрофілактики при інфекціях дихальних шляхів у формі інформаційно-пошукової системи з використанням перфокарт для планування і обліку масових щеплень, яка була удостоєна срібної медалі на виставці досягнень народного господарства у 1985 році.

Впровадив імунологічні методи дослідження в епідеміології, ввів на кафедрі нові теми занять з епідеміології з використанням цих методів, розробив навчальну програму з імунології.

І. М. Моргунов опублікував понад 200 наукових праць, в тому числі чотири монографії, підготував 10 докторів і 28 кандидатів наук, ним отримано 10 свідоцтв на винаходи.

Пам'ять[ред.ред. код]

меморіальна дошка

На корпусі Національного медичного університету 1 лютого 2007 року професору Моргунову встановлена гранітна меморіальна дошка[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]