Музей Генріха Нейгауза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Генріха Нейгауза
48°30′32″ пн. ш. 32°16′05″ сх. д. / 48.50904488903308476° пн. ш. 32.26819591853320901° сх. д. / 48.50904488903308476; 32.26819591853320901Координати: 48°30′32″ пн. ш. 32°16′05″ сх. д. / 48.50904488903308476° пн. ш. 32.26819591853320901° сх. д. / 48.50904488903308476; 32.26819591853320901
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Україна Україна:
Кропивницький
вул. Віктора Чміленка, 65
Адреса вулиця Віктора Чміленка, 65, Кропивницький, Україна
Засновано 12 квітня 1981 року
Директор Т. Ю. Фурлет
Сайт neuhausmuseum.region.in.ua
Музей Генріха Нейгауза. Карта розташування: Україна
Музей Генріха Нейгауза
Музей Генріха Нейгауза (Україна)
Мапа

Музей Генріха Нейгауза — музей, присвячений життю і творчості піаніста і педагога, публіциста і музично-суспільного діяча Генріха Нейгауза, розташований у місті Кропивницькому.

Засновник-організатор і директор музею — Тетяна Юріївна Фурлет.

Будівля[ред. | ред. код]

Музейний заклад розташований у будівлі міської музичної школи № 1 у середмісті Кропивницького за адресою:

вул. Віктора Чміленка, 65, м. Кропивницький-25006 (Україна).

Будинок був споруджений на кошти єврейської громади міста як житло для сім'ї майбутнього рабина синагоги. Але рабин, заступивши на посаду, відмовився вселятися в дім з моральних міркувань, вважуючі свою сім'ю не в праві займати таке просторе, коштовне і нескромне житло. Тому будинок був проданий заможному лікарю Мейтусу, який влаштував на першому поверсі приватну клініку, а сам оселився поверхом вище. Син лікаря Мейтуса, композитор Юлій Мейтус створив в своєму домі музичну школу, в якій і викладав.

З історії та сьогодення музею[ред. | ред. код]

Музей Генріха Нейгауза, створений при першій музичній школі імені Г. Г. Нейгауза міста Кропивницького, був відкритий 12 квітня 1981 року. Тоді на відкриття музею був запрошений відомий піаніст, учень Нейгауза – Олексій Наседкін. [1]

Спочатку він функціонував як музейна кімната, але, із поповненням зібрання, виникла потреба розширити експозицію, — відтак згодом музейна колекція розмістилась у двох залах.

У 1990 році музей Г. Нейгауза одержав звання народного.

У теперішній час заклад уже традиційно проводить велику просвітницьку діяльність. Щорічно, в тому числі і зусиллями творчого колективу закладу, відбуваються Нейгаузівські музичні зустрічі із запрошенням видатних музикантів-виконавців сучасності[2].

Експозиція[ред. | ред. код]

Експозиція Музею Генріха Нейгауза складається з двох розділів:

  1. Життєвий і творчий шлях Генріха Нейгауза;
  2. Видатні учні великого музичного педагога.

У відділах експозиції є унікальні матеріали, більшість серед яких є оригінальними. Серед них, зокрема, — фотографії, документи сім'ї Нейгаузів, особисті речі Генріха Нейгауза, нагороди, 16 видань різними мовами світу головної теоретичної роботи Генріха Нейгауза «Про мистецтво фортепіанної гри», листи, прижиттєве погруддя, посмертна маска Генріха Нейгауза[3].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. «Нейгаузівські зустрічі» - фестиваль, який вартий уваги талановитих кропивничан - kropyvnytski.com.ua (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  2. Про музей [Архівовано 22 березня 2014 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка музею [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Експозиція музею [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.] на Офіційна вебсторінка музею [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]