Муміне Муртаза
| Муміне Муртаза | |
|---|---|
| Муміне Муртаза-Карабаш | |
| Народилася |
1931 Привітне (Ялтинський район), Крим |
| Померла |
12 лютого 2024 Крим |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Національність | Кримські татари |
| Нагороди |
 |
Муміне Муртаза-Карабаш (нар. 1931, Привітне, Крим — пом. 12 лютого 2024, Крим, Україна) — учасниця кримськотатарського національного руху, багатодітна мати, нагороджена орденом «Материнська слава» ІІ ступеня.
Біографія[ред. | ред. код]
Муміне Муртаза народилася у 1931 році в селі Ускют (Привітне) в Криму. Її батько загинув під час німецької окупації Криму.
У 1944 році Муміне з сестрою радянська влада депортувала в Узбекистан, їхню матір — на Урал[1]. Матері вдалося знайти своїх доньок, але через місяць вона померла від голоду[2].
У 1954 році Муміне вийшла заміж за Рустема Карабаша з села Малий Маяк, старшого лейтенанта, що був розвідником під час війни.
У 1968 році сім'я Карабашів із сімома дітьми (два сини і п'ять доньок[3]) спробувала повернутися в Крим. Певний час вони буквально жили у сквері Перемоги в Сімферополі. Таким чином вони разом з іншими кримськими татарами, які шукали можливість оселитися на власній землі, намагались привернути увагу радянської влади до своєї проблеми. Проте зазнали переслідувань з їхнього боку і були змушені покинути півострів[1]. Їх знову депортували до Узбекистану, однак через 12 днів вони повернулися. Родина жила в аеропортах, парках, на вокзалі, у знайомого у Красноперекопську районі[2]. Певний час жили навіть у у землянці, яку викопав Рустем Карабаш. У 1970 році у подружжя народилася восьма дитина, хлопчик, якого назвали Ватан (у перекладі з кримськотатарської — «батьківщина»). Після 1987 року Муміне Муртаза-Карабаш з сім'єю нарешті повернулася до рідного Ускюта, придбавши там старий кримськотатарський будинок[1].
3 серпня 2018 року у центрі Сімферополя син Муміне Ватан Карабаш, учасник «галявини протесту» з масиву «Стрілецька» підпалив себе на знак протесту проти дій окупаційної влади зі знищення кримськотатарського селища[4]. «Галявини протесту» — це громадський рух з метою отримання і легалізації земельних ділянок у Криму для репатріантів, які повернулися на батьківщину. Муміне Муртаза була учасницею «Галявини протесту» з 2006 року[5].
Вона померла в лікарні окупованого росіянами Криму вранці 12 лютого 2024 року[1][6]. Мала 16 онуків та 15 правнуків[3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Одна з робіт художниці Алевтини Кахідзе називається «Муміне Муртаза-Карабаш». Робота представлена на виставці «Ломикамінь», присвяченій жіночому спротиву окупації у Криму. На відкритті виставки художниця зауважила, що кожна людина кримськотатарського народу знає імʼя Муміне Муртази-Карабаш[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г “Не викреслила із серця Крим”. Історична правда. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ а б Qirim Media. qirim.news. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ а б Qirim Media. qirim.news. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ У Сімферополі кримський татарин вчинив акт самоспалення на знак протесту. ВІДЕО, ПОДРОБИЦІ. novynarnia.com (укр.). 3 серпня 2018. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ У Сімферополі активіст "галявини протесту" хотів вчинити акт самоспалення. www.ukrinform.ua (укр.). 3 серпня 2018. Процитовано 13 лютого 2024.
- ↑ Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 12 лютого 2024 року. Представництво Президента України в АР Крим (укр.). Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ "Свобода – це релігія". У Києві відкрили виставку про жіночий спротив у Криму. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 27 лютого 2024.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |