Муреш (повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муреш
—  румунський повіт  —


Mureş

Interbelic Mures County CoA.png
Герб
Центр Тиргу-Муреш
Найбільше місто Тиргу-Муреш
Країна Flag of Romania.svg Румунія
Іст. регіон Трансільванія
Офіційна мова Румунська
Населення (1930)
 - повне 289.456
Площа
 - повна 4.856 км²
Часовий пояс GMT+2
Повіт Муреш на мапі Румунії

Повіт Муреш на мапі Румунії
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Муреш

Му́реш (рум. Mureş) — колишній повіт Королівства Румунії у Трансільванії. Адміністративний центр — м. Тиргу-Муреш.

Розташування[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався у центрі регіону Трансільванія, в історичному регіоні Північна Трансільванія.

Більша частина території міжвоєнного повіту нині входить до жудця Муреш, за винятком північно-східної частини, яка нині знаходиться у жудці Гарґіта, та північно-західної частини, що входить до складу сучасного жудця Бистриця-Несеуд.

Історія[ред. | ред. код]

Повіт Муреш існував з 1920 по 1950 роки. Створений на території колишнього комітату Королівства Угорщини Марош-Торда[en].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Повіт Муреш. 1938 рік

Повіт Мурес спочатку був поділений на сім плас[en] (адміністративна одиниця другого порядку Королівства Румунія), згодом пласи Муреш та Реґін були розділені і кількість плас зросла до 10.

  1. Банд;
  2. Ґурґіу;
  3. М'єркуря-Ніражулуй;
  4. Муреш-де-Жос;
  5. Муреш-де-Сус;
  6. Ричу;
  7. Реґін-де-Жос;
  8. Реґін-де-Сус;
  9. Тяка;
  10. Топліца.

На території повіту було два міські населені пункти: Тиргу-Муреш та Реґін.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1930 року чисельність населення становило 289 466 мешканців, з них 45,8% румунів, 42,6% угорців, 3,9% німців, 3,9% циган, 3,4% євреїв та інших[1].

Для 45,9% населення рідною мовою була угорська, 45,5% — румунська мова, 3,9% — німецька мова, 2,2 % — ідиш та 2,1% — циганська.

З конфесійної точки зору мешканці повіту розподілялися так: 32,4% — греко-католики, 30,3% — реформатори, 14,5% — православні, 12,1% — римо-католики, 3,9% — лютерани, 2,6% — унітарії тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Charles Upson Clark (1941). Racial Aspects of Romania's Case. Caxton Press. 

Посилання[ред. | ред. код]