М'язін Василь Олексійович
| М'язін Василь Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 жовтня 1936 Красково, Люберецький район, Московська область, РСФРР, СРСР |
| Помер |
26 жовтня 2008 (72 роки) Чикаго, Іллінойс, США |
| Країна |
 СРСР Україна США |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Московський текстильний інститутd (1961) |
| Членство | Спілка радянських художників України |
Василь Олексійович М'я́зін (5 жовтня 1936, Красково — 26 жовтня 2008, Чикаго) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 5 жовтня 1936 року в селі Красково (нині у складі Люберецького міського округу Московської області, Росія). 1961 року закінчив факультет прикладного мистецтва Московського текстильного інституту.
Після здобуття вищої освіти жив і працював в Одесі. У 1964—1966 роках обіймав посади художнього керівника і головного дизайнера моди Одеського будинку моди[1]. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Тінистій, № 3, квартира № 26[2] та в будинку на вулиці Романа Кармена, № 8, квартира № 49[3]. У 1997 році виїхав до США. Помер у Чикаго 26 жовтня 2008 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях станкової скульптури, монументально-ужитковового мистецтва. Серед робіт:
- композиція «За владу Рад» (1968, карбована мідь);
- чеканка «Музи» (1969);
- «Лицарі революції» (1969);
- «Ніжність» (1970);
- триптихи (карбована мідь)
- «В ім'я життя» (1971);
- «Земля і люди» (1971).
У 1969 році виконав монументально-декоративне оформлення тематичними композиціями в техніці рельєфів на металі (латунь, виколотка) «Золотого салону» пароплава «Грузія» та інтер'єру салону пароплава «Башкирія».
З 1967 року брав участь у виставках. Персональні виставки відбулися[1]:
- 1993 — «Живопис, малюнок, графіка, скульптура, метал» (Одеський художній музей);
- 1999 — «Shell Reyes Connoisseur's collection» (Чикаго);
- 1999 — «З Росії з любов'ю» (Північно-західний університет Dittmer, галерея в Еванстоні, Іллінойс);
- 2000 — «Живопис, графіка, скульптура» (Скокі, Іллінойс);
- 2002 — в Бібліотеці графства Saint Joseph в Саут-Бенд (Індіана).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Василь Мязин / Галерея «NT-art»
- ↑ Мязін Василь Олексійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 558.
- ↑ Мязін Василь Олексійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 103.
Література[ред. | ред. код]
- Мязін Василь Олексійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 157.
- Т. В. Басанець. Мязін Василь Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9362-5.
|
