Мікротурбіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мікротурбіна — це тип генераторів електрики або тепла порівняно малої потужності (25-500 кіловат) і розмірів. Мікротурбіни можуть працювати як на газі, так і на дизельному паливі, пропані та водні. Є два основні типи мікротурбін, це — генератори з рекуператором та без нього. ККД мікротурбін з рекуператором становить 20-30 %, без рекуператора — до 15 %[1]. Не існує чіткої межі між мікротурбінами і звичайними газовими генераторами, проте їх характерними конструктивними особливостями часто є використання радіальних компресорів, також набагато нижчий тиск та дуже висока швидкість обертання турбіни[2].

Головними перевагами генераторів на мікротурбінах є менший рівень забруднення як пилового так і шумового й вібрового. Також, такі генератори можуть працювати у широкому діапазоні навантажень (від 0 до 100% від максимального, тоді як звичайні генератори — від 40%), вони є простішими в обслуговуванні, більш компактним і легким. Головними недоліками таких установок є їх висока вартість, нижчі ККД і довговічність[3].

Мікротурбіни сконструйовані так, що не вимагають постійної присутності персоналу біля них, їх зупиняють на сервісне обслуговування на дві години зазвичай лише один раз на рік. З огляду на ситуацію з попутним газом, мікротурбіни сьогодні найвірніший супутник нафтовиків і газовиків при освоєнні родовищ у найвіддаленіших куточках планети. Реалізовані проекти енергопостачання на базі мікротурбін, із застосуванням попутного газу, є і в Україні.[4]

Завдяки своїм якостям, генератори на мікротурбінах є ефективними у випадках низької та змінної потреби в енергії, за відсутності підключення до центральних джерел електропостачання, або при високих вимогах до екологічності, наприклад, у котеджних містечках, лікарнях, експедиціях, тощо[2].


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]