Компресор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Компресорний агрегат Corcen для перекачування парової фази
Побутовий компресор
Компресор Caterpillar
Компресор gasjack.
Лабораторний компресор.

Компре́сор (рос. компрессор, англ. compressor, нім. Kompressor m, Verdichter m) — машина для стискування повітря або іншого газу до надлишкового тиску не нижче 0,2 МПа, компресії і переміщення газів під тиском.

Класифікація[ред. | ред. код]

Розрізняють за принципом роботи: поршневі, ротаційні, відцентрові, осьові і струминні компресори[1].

У поршневих компресорах (одно- і багатоциліндрових; одинарної і подвійної дії; одно-, дво- і багатоступеневих) газ стискується між внутрішніми стінками робочого циліндра і поршнем, що рухається зворотно-поступально.

Робочим органом ротаційних компресорів є обертовий поршень-ротор (один або декілька). В них об'єм засмоктаного газу зменшується між ковзними пластинами ексцентрично розташованого ротора і циліндром (пластинчасті компресори), між двома гвинтовими роторами (гвинтові компресори), між двома спіралями (спіральні компресори) тощо. У відцентрових компресорах газ, набуваючи обертового руху від робочих коліс ротора, спочатку стискується під дією відцентрових сил, а далі (у кільцевому дифузорі) — через зниження швидкості руху.

В осьових компресорах газ переміщується паралельно до осі ротора, стикаючись між його робочими лопатками і нерухомими лопатками корпуса.

Шиберний компресор (роторно-пластинчастий) – компресор, у якому переміщення об'єму газу відбувається за допомогою обертання ротора з набором пластин (шиберів) в циліндричному корпусі (статорі).

У динамічних (лопатевих) компресорах газ перекачується безперервним потоком.

Відцентрові й осьові компресори часто називають також турбокомпресорами.

Струминні компресори працюють як струминні насоси.

Серійно випускаються компресори 4М10-100/8, К-500-61-2, ЦК-115/9, пересувний компресор ЗИФ-ШВ-5, компресорні станції К-500-51-1.

Усі компресори можна поділити на 2 групи: динамічні та об’ємні. В динамічних компресорах газ стискається шляхом збільшення його швидкості і перетворення кінетичної енергії газу в енергію тиску. В об’ємних компресорах в результаті зменшення об’єму робочого простору.

За кінцевим тиском компресори бувають:

  • - вакуум-компресори, газодувки – машини, які відсмоктують газ з простору з тиском, який нижчий або вищий атмосферного. Повітродувки і газодувки подібно до вентиляторів створюють потік газу, і можуть забезпечити можливість досягнення надлишкового тиску від 10 до 100 кПа (0,1...1 атм), в деяких спеціальних виконаннях – до 200 кПа (2 атм). У режимі всмоктування повітродувки можуть створювати розрідження, як правило, 10…50 кПа, в окремих випадках до 90 кПа, і працювати як вакуумний насос низького вакууму;
  • - компресори низького тиску призначені для нагнітання газу при тиску від 0,15 до 1,2 МПа;
  • - компресори середнього тиску – від 1,2 до 10 МПа;
  • - компресори високого тиску – від 10 до 100 МПа;
  • - компресори надвисокого тиску, призначені для стиснення газу вище 100 МПа.

За типом привідного двигуна – з приводом від електродвигуна, від двигуна внутрішнього згоряння, від парової або газової турбіни. Компресори з двигунами внутрішнього згорання широко використовуються у віддалених районах з проблемами подачі електроенергії (зазвичай оснащені дизельними двигунами) або для перекачування природного газу (газомотокомпресори). Вони шумні, в приміщеннях для них потрібна вентиляція для вихлопних газів. З електричним приводом компресори широко використовуються на підприємствах, в майстернях і гаражах з постійним доступом до електрики.

Залежно від розміру і призначення компресори можуть бути стаціонарними або портативними.

За будовою компресори можуть бути одноступінчастими і багатоступінчастими.

Кінематичні схеми компресорів різняться числом і розташуванням циліндрів, вони мають чотири основні види компонування:

- вертикальне розташування із одним циліндром (для одноколінчастого вала) або двома циліндрами (для двоколінчастого вала);

- V-подібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 90°) із двома або чотирма циліндрами;

- W-подібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 120°) з трьома або шістьма циліндрами;

- віялоподібне розташування (із кутом розвалу циліндрів γ = 135°) із числом циліндрів чотири або вісім;

- опозитне розташування циліндрів.

Різновиди[ред. | ред. код]

  • Гідрокомпресор, (англ. hydraulic compressor, нім. hydraulische Kompressor, Hydrokompressor, Hydroumformer) — гідравлічний компресор, який стискує гази тощо за допомогою рідини.
  • Турбокомпресор (англ. gas generator, gas producer; turboblower, turbocompressor; нім. Turboverdichter m, Turbinenverdichter m, Turbokompressor) – відцентрований або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
  • Поршневі компресори – одні з найпоширеніших видів компресорів. Оптимальне рішення для завдань, які потребують надпродуктивність. Ця технологія використовується для стиснення повітря з початку ХХ століття, в силу простоти технічної реалізації. Поршневі компресори, до недавнього часу, були основним типом повітряних компресорів. Поршневі компресори широко використовуються в установках з двигунами внутрішнього згоряння. Компресори виготовляються стаціонарними та пересувними; горизонтальними, вертикальними і з похилим розташуванням циліндрів; одноступінчастими і багатоступінчатими; одноциліндровими і багатоциліндровими.
  • Мембранний компресор за принципом дії скоріше можна віднести до поршневих компресорів. Стиснення газу в цих компресорах відбувається в процесі зменшення обсягу камери стиснення, внаслідок поступального руху поршня.Уролі поршня виступає кругла гнучка мембрама, затиснута по периметру між кришкою і циліндром.
  • Ротаційний компресор використовує стиснення газу для зменшення його об'єму і збільшення тиску. Прикладами цього типу компресорів є гвинтові, роторно-кулачкові та роторно-пластинчасті компресори.[джерело?]
  • Гвинтові компресори є підтипом роторних компресорів. Гвинтові компресори відрізняються високою надійністю і малими габаритами.
  • Газомотокомпресор – комбінований агрегат, який складається із газового двигуна і компресора.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Компресор» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Н.А. Ястребова та інші. Технічна діагностика, і ремонт компресорів. - М.:ЦНИИТЭхимнефтемаш, 1991, 60 с.
  • В.М. Тарасов. Експлуатація компресорних установок. – М.: Машинобудування, 1987. – 136 з.
  • А.Н. Шерстюк. Насосы, вентиляторы и компрессоры. М.: Высшая школа, 1972.
  • Г.Н. Ден. Механика потока в центробежных компрессорах. М.: Машиностроение, 1973.
  • В. Хлумський, А. Лишка. Компрессоры, Прага: СНТЛ - Изд.-во технической литературы, 1977
  • Оборудование для сжиженных углеводородных газов: справочник, 1-е изд./ под. ред. Е.А. Карякина - Саратов: Газовик, 2015. — 352 с. — ISBN 978-5-9758-1552-1
  • Михайлов А. К., Ворошилов В. П. Компрессорные машины. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 288 с. — ISBN 5-283-00090-7.
  • Воронецкий А. В. Современные центробежные компрессоры. — М.: Премиум Инжиниринг, 2007. — 140 с.
  • Гнітько С.М., Бучинський М.Я., Попов С.В., Чернявcький Ю.А. Технологічні машини: підручник для студентів спеціальностей механічної інженерії закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2020. 258 с.