Мілка Анатолій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
А. Мілка (2012, фото Г. Ганзбурга)

Анато́лій Па́влович Мі́лка (* 16 грудня 1939, с. Дорошевичі Петриковського району Поліської області) — російський музикознавець. Доктор мистецтвознавства. Професор Санкт-Петербурзької консерваторії.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Під час Німецько-радянської війни сім'я перебувала в евакуації на Уралі. Після закінчення війни Мілки переїхали на постійне проживання до Кам'янця-Подільського. Тут Анатолій 1955 року закінчив міську дитячу музичну школу (класи фортепіано та теоретичних дисциплін).

Далі Мілка навчався в Харківському музичному училищі (клас теоретичних дисципін і теорії музики). 1962 року він вступив до Ленінградської консерваторії.

1967 року Мілка закінчив теоретико-композиторський факультет Ленінградської консерваторії, 1970 року — аспірантуру при ній. Від 1970 року викладач Ленінградської консерваторії (нині Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова).

1970 року, захистивши дисертацію «Функціональність музичної структури та динаміка структурного розвитку в сюїтах Йоганна-Себастьяна Баха», став кандидатом мистецтвознаства.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Теоретичні основи функціональності в музиці» (1982).
  • «Музичні подарунки Й. С. Баха» (1989).
  • «Цікава бахіана» (2001).
  • Монографія, присвячена творчості Сергія Слонімського.

Література[ред. | ред. код]

  • Печенюк М. А. Музиканти Кам'янеччини. — Хмельницький: Поділля, 2003. — С. 458.
  • Кам'янець-Подільській музичній школі 100 років. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2003. — С. 19, 23, 31.

Посилання[ред. | ред. код]