Мільтіад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мільтіад, афінський полководець

Мільтіад (грец. Μιλτιάδης) (близько 550 до н. е.489 до н. е.) – афінський полководець, афінський архонт, син Кімона Коалемоса Старшого, батько Кімона Молодшого (від фракійської принцеси Олори), володів спочатку Херонесом Фракійським, звідки 494 до н. е. вигнаний персами, 490 до н. е. розбив персів при Марафоні, помер 489 до н. е. в темниці, не будучи в змозі заплатити грошовий штраф за невдалу облогу Паросу.

Біографія[ред.ред. код]

В 524 р.до н. е.був архонтом в Афінах, а потім (біля 518 до н. е.) управляв як тиран Херонесом Фракійським, як спадкоємець дядька, Мільтіада Старшого та брата Стесагора. Супроводжував Дарія Гістаспа в поході на скіфів і був разом з іншими греками залишений охороняти побудований персами міст на річці Дунай. В подальшому (поповерненю до Афін) було вигадано легенду, що нібито Мільтіад, коли про Дарія довго не було ніяких вістей, запропонував зламати міст і, відрізавши таким чином повернення персам, дарувати свободу іонійським грекам, втім ця «пропозиція» зустріла відсіч з боку Гістієя Мілетського, а також інших тиранів, які розуміли, що, нелюбі народом, вони тримаються лише персидським впливом. Втім ця версія була необхідна Мільтіаду, щоб виправдатися перед народними зборами Афін за допомогу персам.

Під час повстання іонійських греків Мільтіаду вдалося захопити острови Імброс та Лемнос, скинувши тирана Гермона. Лемнос він подарував до Афінам, а Імброс залишив собі. При цього виселив споконвічних мешканців островів. Це відбулос ядесь до 506 року до н. е. Водночас Мільтіад не брав участі в Іонійському повстанні. Втім внаслідок наклепу тирана Лісагора з міста Парія підтримка персів Мільтіада похитнулася. Тому він вимушен був думати про власну безпеку. Перед втечею з Херсонеса передав владу над містом небожу Стесагору. Мільтіад зібрав 5 трієр із скарбами й спробував прорватися до афін. Одна трієра із старшим сином Мільтіада — Метіохом — була захоплена фінікійським флотом персів, а сам Мільтіад великою небезпекою повернувся у 493 до н. е. до Афін. Тут він був звинувачений ворогами в тому, що став тираном у Фракії; але він виправдався вказівкою на добробут Херсонеса, якого той досяг завдяки Мільтіадові (виправдання базувалося на тому, що Мільтіад був тираном над колоністами, що пересали бути громадянами Афін, тому тиранія не стосувалася народних зборів Афін).

Коли персидське військо під проводом Датіса і Артаферна почало наближатися до меж Аттики, Мільтіад був вибраний в число 10 стратегів для майбутньої війни. Знайомий з персидською тактикою і зустрівши підтримку своїм планам у полемарха Каллімаха, Мільтіад переконав військову раду дати битву персам у відкритому полі. Отримавши завдяки добровільній поступливості решти стратегів в свої руки головне начальство над військом, Мільтіад скористався всіма вигодами місцеположення і, сильним натиском приголомшивши ворога, отримав над ним блискучу перемогу (у вересні 490 до н. е.) при Марафоні.

489 до н. е. афіняни здійснили похід проти островів, що відпали від них, і в цьому поході Мільтіад брав діяльну участь. Під його проводом афіняни взяли в облогу острів Парос, але блокада закінчилася невдачею. Сам Мільтіад був поранений і, побоюючись наближення персидського флоту, повернувся до Афін, не досягнувши жодних результатів. Тут вороги знову звинуватили його перед народом, цього разу у зловживанні загальною довірою і в обмані народу. Він був засуджений до штрафу в 50 талантів і, оскільки не зміг сплатити таку суму, був кинутий до боргової в'язниці, де і помер, вірогідно, від отриманих при облозі Пароса ран.

Посилання[ред.ред. код]