Мінералізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мінералізація (рос. минерализация, англ. mineralisation, нім. Mineralisierung f, Mineralisation f) –

  • 2)Речовина, відкладена в результаті процесу М.
  • 3) Насичення ґрунту мінеральними солями.
  • 4) Природний (за допомогою мікроорганізмів) або штучний розклад органічних і неорганічних сполук, наприклад, відходів життєдіяльності біокомплексу, зокрема людини, на прості мінеральні сполуки — воду, аміак, сульфати, нітрати, оксиди різних металів, мінеральні солі.
  • 5) У гідрохімії і гідрогеохімії — загальний ваговий вміст у воді розчинених мінеральних речовин. Величина, або міра, М. води вимірюється експериментально певним сухим (щільним) залишком або сумою йонів, сумою розчинених мінеральних речовин (йонів і недисоційованих сполук) або обчислюється за даними аналізу сухого залишку.

НЕОМІНЕРАЛІЗАЦІЯ, (рос. неоминерализация, англ. neomineralization, нім. Neomineralisation f) — кристалізація нових мінералів за рахунок старих нестійких.

СТАДІЯ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ — в мінералогії — відрізок часу, протягом якого утворилися мінеральні комплекси в межах одного й того самого родовища. Одна стадія мінералізації відділяється від іншої перервою в мінералоутворенні, яка найчастіше виражається у вигляді тектонічних проявів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]