Міні-серіал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портал Телебачення
Логотип портала
Історія
Телебачення в Україні
Телебачення в США

Телебачення в СРСР
Терміни
Телевізійна мережа
Телевізійна синдикація
Апфронт · Рейтинг Нільсена
Заміна в середині сезону
Прем'єра сезону · Фінал сезону · Кліффхенгер
Прайм-тайм · Закадровий сміх
Шоураннер
Жанри
Мильна опера
Ситком · Антологія
Процедурна драма
Підліткова драма
Формати
Ток-шоу
Міні-серіал
Телесеріал
Телефільм
Реаліті-шоу
Телепередача
Різне
Оформлення статей
Категорія:Телебачення

Міні-серіал (англ. miniseries також часто званий просто Мінісеріал) — термін, застосовуваний переважно в американському телебаченні, який належить до проектів, які являють собою одну закінчену історію та спочатку планувалися з певною кількістю епізодів і тривалістю не більш як один сезон[1].

Згідно з визначенням відомої теленагороди Еммі, що вступили в силу у 2015 році, "міні-серіал" (miniseries) прирівнюється до "обмеженої серії" (limited series) й окреслено як відео-продукція що кладається з двох чи більше епізодів із загальним хронометражем як мінімум у 150 хвилин, що описує повноцінну, не-повторювану історію, і не має продовжувального сюжету та/або персонажів у подальших сезонах.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Історія міні-серіалів у Північній Америці почалася на початку 70-х років XX століття з виходу екранізацій книг «Національна мрія» з восьми частин[3], а також «Королівська лава VII» з шести частин. У той же період у рамках премії «Еммі» була створена категорія за «Найкращий міні-серіал», у перші роки називалася «Найкращий серіал обмеженої перспективи». З 1981 і «Золотий глобус» зробив категорію за «Найкращий міні-серіал або телефільм».

Пік створення мінісеріалів припав на кінець 70-х — початок 90-х, після рейтингового та критичного успіху мінісеріалу з 12 епізодів «Багач, бідняк»[1]. Він був показаний на ABC на початку 1976 протягом семи тижнів, починаючи з 1 лютого і ввів моду на аналогічні подальші великі проекти[4]. Наступного року на екрани був випущений найуспішніший міні-серіал — «Коріння», який дивилося по оцінками понад 130 млн глядачів[5], з часткою аудиторії понад 50 відсотків населення країни, що досі робить проект третьою найбільш рейтинговою програмою в історії, після «МЕШ» і «Даллас»[6]. У цілому мінісеріали передусім знімалися як екранізації відомих творів та історичних моментів[7].

Хоча в цілому в 1990-х і 2000-х формат мінісеріалу практично був мертвий, його відродження почалося у сезоні 2012–2013 років, з величезним рейтинговим успіхом проектів «Гетфілд і Маккой» та «Біблія»[8]. У сезоні 2013–2014 одразу кілька каналів вирішили повернутися до фотмату серіалу обмеженої перспективи трансляції на хвилі падіння рейтингів класичних повносезонних драм[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б MINISERIES. Museum of Broadcast Communications. Архів оригіналу за 2012-10-02. Процитовано 2012-08-10. 
  2. New Emmy rules attempt to iron out genre distinctions once and for all, with mixed results - Dissolve, 23 лютого 2015 (англ.)
  3. Rail-building Series Back. Leader-Post. 26 Dec 1975. Процитовано 10 августа 2012. 
  4. Tim Brooks. The Complete Directory to Prime Time Network and Cable TV Shows. — Ballantine Books, 1988. — С. 661-62. — ISBN 0-345-34510-1.
  5. Rich, Frank (February 18, 1979). Television: A Super Sequel to Haley's Comet. Time. Архів оригіналу за 2012-10-02. Процитовано 2010-02-26. 
  6. Gorman, Bill (May 21, 2009). Top 100 Rated TV Shows Of All Time. Архів оригіналу за 2012-10-02. Процитовано 2010-02-17. 
  7. Top 15 Miniseries of all Time. 28 вересня 2010. Архів оригіналу за 2012-10-02. Процитовано 2012-08-10. 
  8. а б Lesley Goldberg (2013-04-25). The 'Bible' Effect and the Resurrection of TV Miniseries. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2013-06-27.