Новини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новина — оперативне інформаційне повідомлення, яке містить суспільно важливу та актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства загалом чи окремих його груп. В журналістиці — окремий інформаційний жанр, який характеризується стислим викладом ключової інформації щодо певної події, яка сталася нещодавно. У Стародавньому Римі багаті люди, що жили в колоніях, мали в Римі своїх особистих кореспондентів-хронікерів, які повинні були тримати їх в курсі всього, що відбувається в столиці.[1]

На думку Е. Бойда «Цінність новини суб'єктивна. Чим більше новина впливатиме на життя споживачів новин, їхні прибутки й емоції, тим важливішою вона буде.»[2]

Зазвичай, новини на телебаченні і радіо передаються кілька разів на день, починаються на початку години та тривають від двох хвилин до півгодини. Вони, зазвичай, являють собою перелік окремих новин з таких областей, як політика, економіка, наука, культура, спорт, з прогнозом погоди в кінці. Передбачається, що новини повинні бути викладені максимально нейтрально і об'єктивно, і окремо від коментарів. Вибір новин для добірки здійснюється редакцією.

Ознаки новини[ред. | ред. код]

Основними характеристиками новини є: оперативність, актуальність, суспільна значущість або інтерес, об'єктивність, достовірність, специфічність побудови інформаційного повідомлення[3]:

  • оперативність — інформація про певну подію має бути максимально швидко оприлюднена через відповідний канал передачі інформації, інакше вона перестане бути новиною;
  • актуальність — інформаційне повідомлення має зачіпати важливі для суспільства питання, привертати суспільну увагу, спонукати до ширшого обговорення;
  • суспільна значущість або інтерес — новина має висвітлювати питання, які є цікавими суспільству, певним його верствам чи великим соціальним групам, а не одній чи кільком людям;
  • об'єктивність — незаангажованість подачі інформації, відсутність її викривлення чи перекручування, висвітлення різних точок зору на питання;
  • достовірність — подача правдивої інформації з перевірених джерел;
  • специфічність побудови інформаційного повідомлення — новинне повідомлення містить лише найважливішу інформацію з теми без заглиблення у деталі. В пресі за обсягом не має перевищувати 20 рядків, в теле- та радіопрограмах — 1-1,5 хв.

Схема перевернутої піраміди[ред. | ред. код]

Новини пишуться за схемою перевернутої піраміди. Ця схема порушує хронологію події і ставить на початок повідомлення не те, з чого вона починалася, а найважливіший елемент події, його суть. Потім вказується менш важлива інформація, а вкінці матеріалу міститься інформація, яку під час редагування можна вилучити без будь-якої шкоди для тексту.[4]

Правило шести запитань[ред. | ред. код]

Написання новин полягає у пошуку відповідей всього на 6 основних запитань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Яким чином? Іноді цей список доповнюють питаннями «Що це означає?» «Кому вигідно?» і «Що буде?», але головними залишаються перші шість. Також у новинному повідомленні обов'язково вказується джерело інформації — дається відповідь на запитання «Звідки ми це знаємо?».

Новинні замітки бувають короткі та розширені. Коротка новинна замітка складається з 10-20 рядків і містить відповіді на головні 6 запитань. Ось приклад короткої замітки: "У Вінниці вбили одного з керівників служби безпеки Вінницької харчової компанії (ВХК) Івана Іванченка. (Хто? і Що?) В середу ввечері Іван Іванченко повертався з роботи додому. (Коли?) Він увійшов до під'їзду свого будинку, де на сходах першого поверху на нього чекав убивця. (Де?) Невідомий тричі вистрелив у Івана Іванченка із пістолета Макарова і втік. (Яким чином?) Зброї на місці злочину правоохоронці не знайшли. Поки що з доказів є лише гільзи. За словами старшого прокурора Вінницької області Петра Петренка (Звідки ми знаємо?), зараз обробляються різні версії того, що сталося, а також версія, що пов'язана з професійною діяльністю убитого. (Чому?) Як повідомили в ВХК, Іван Іванченко працював у службі безпеки з 2001 року. Останні два роки він обіймав посаду голови сектора внутрішньої безпеки. (Хто? — 2)[4]

Типи новин[ред. | ред. код]

  • Надзвичайні ситуації
  • Злочини
  • Місцеві і центральні органи влади
  • Плани і проекти
  • Конфлікти і суперечки
  • Господарство
  • Здоров'я
  • Визначні особи
  • Спорт
  • Погода
  • Ситуації на шляхах

Залежно від інформаційного приводу розрізняють такі типи новин:

  1. Новина-факт — повідомлення про ситуацію, наприклад про прийняття нового закону, рішення суду чи результати переговорів. Замітка починається з найважливішого аспекту цієї ситуації.
  2. Новина-подія — повідомлення про дію, наприклад покорення гірської вершини або про пограбування банку. При цьому дотримуватися хронології події не потрібно.
  3. Новина-цитата — повідомлення про виступ якоїсь дуже важливої людини. Зазвичай новини-цитати містяться у розділах політики та економіки і присвячені тому, що політичні лідери та бізнесмени щось обіцяють або до чогось закликають.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Давньоримська історія. Процитовано 2019-09-05. 
  2. Бойд Е. Ефірна журналістика. Технології виробництва ефірних новин. — К., 2007.
  3. Вальтер фон Ла Рош. Вступ до практичної журналістики
  4. а б в Колесниченко А.В. Практическая журналистика. ГЛАВА 2. www.evartist.narod.ru. Процитовано 2016-10-11. 

Посилання[ред. | ред. код]