Мірошникова Ганна Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошникова Ганна Яківна
Народилася 1 квітня 1940(1940-04-01) (82 роки)
Вільховець
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українці
Діяльність слюсарка, депутатка, профспілкова діячка
Партія безпартійна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
СРСР Народний депутат СРСР
8-го скликання
безпартійна 1970 1974
9-го скликання
безпартійна 1974 1979

Ганна Яківна Мірошникова (нар. 1 квітня 1940(19400401), село Вільховець, Новоушицький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР) — українська радянська громадська та профспілкова діячка. Працювала слюсарем на заводах Одеси та Хмельницького, обиралася депутатом Верховної Ради СРСР 8-го та 9-го скликань. Пізніше стала діячкою профспілкового руху, обиралася секретарем Хмельницького обкому Профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 1940 році, отримала середню освіту. У 1956—1958 роках працювала старшою піонервожатою у середній школі. З 1959 до 1965 року працювала слюсарем-складальником у комплексній бригаді Одеського заводу сільськогосподарських машин імені Жовтневої Революції[ru][1]. У складі бригади займалася зварюванням сидіннів для причіплювачів, складанням плугів. Журналіст П. Стеценко так описував зовнішність Ганни під час роботи на заводі сільськогосподарських машин: «невеличка на зріст, тендітна, мов берізка»[2].

У 1965 році, через сімейні обставини, покинула Одесу та переїхала до Хмельницького, де стала працювати слюсарем-складальником або, за іншими відомостями, електромонтажницею-схемницею у монтажно-складальному цеху Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій імені 50-річчя СРСР. Добре себе зарекомендувала на новому місці роботи, перевиконувала план та вносила рацпропозиції і тому була висунута кандидатом у депутати до Верховної ради СРСР від 556-го виборчого округу. У 1970 році Ганна Мірошникова була обрана депутатом Ради Союзу Верховної ради СРСР[3][2][4]. У 1971 році почала працювати слюсарем-монтажником на заводі трансформаторних підстанцій. У 1974 році була вдруге обрана депутатом Ради Союзу Верховної ради СРСР[5].

Як депутат, Ганна Мірошникова успішно вирішувала звернення як громадян так і підприємств, установ та населених пунктів свого виборчого округу. Допомагала своєму заводу у спорудженні житлових будинків для робітників. Неодноразово для вирішення питань щодо будівництва їздила у Москву. Також, для вирішення питань з постачання металом будівництва особисто їздила у Маріуполь та Череповець. У книзі з історії заводу трансформаторних підстанцій — «Люди, роки, життя» — зазначалося, що «в кожному житловому будинку, побудованому на кошти ХЗТП, є значна частина депутатської роботи Ганни Яківни»[6]. Перший секретар ЦК ЛКСМ України Андрій Гіренко, у своїй статті 1972 року, визначив Ганну Мірошникову як одну з молодих депутатів, які «вирішують важливі питання на сесіях Рад, беруть участь у роботі депутатських комісій, турбуються про задоволення потреб трудящих і зокрема молоді»[7]. У 1974 році колеги Ганни Мірошникової відмічали не тільки її майстерність та новаторство, але й доброту, вимогливість і не байдужість до людей[2].

На загальних зборах колективу трансформаторного заводу у 1979 році Ганна Мірошникова була обрана звільненим заступником голови профспілкового комітету з виробництва. На новій посаді проявила себе як активна профспілкова діячка, захисниця інтересів простих робітників. Займалася організацією дозвілля працівників, допомагала у отриманні квартир робітничим родинам. Завдяки своїй діяльності, стала відома за межами підприємства і була обрана секретарем Хмельницького обкому Профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості у 1981 році[8].

Була одружена, чоловік працював на Хмельницькому радіотехнічному заводі[2].

Потім — на пенсії в місті Хмельницькому.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гіренко А. М. Вітчизна рідна — СРСР // Дніпро. — 1972. — № 12. — С. 2—7. — ISSN 1562-0379.
  • П. Стеценко. День і все життя // Радянське Поділля. — 1974. — 12 червня. — С. 2.
  • Люди, роки, життя. Від ХЗТП до ВАТ «Укрелектроапарат». — Хмельницький, 2002. — 276 с. — ISBN 966-7736-48-2.
  • Мирошникова Анна Яковлевна // Депутаты Верховного Совета СССР. Восьмой созыв. : [рос.]. — Москва, 1970. — 552 с.
  • Мирошникова Анна Яковлевна // Депутаты Верховного Совета СССР. Девятый созыв. : [рос.]. — Москва, 1974. — 552 с.