Міський сад (Сімферополь)
| Міський сад, Центральний парк культури та відпочинку | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Міський сад, 2011 рік | ||||
| Координати: 44°57′10″ пн. ш. 34°06′19″ сх. д. / 44.95277° пн. ш. 34.10525° сх. д. | ||||
| Тип | Парк культури та відпочинку | |||
| Відкрито | 1820 | |||
| Колишні назви | Бульварний сад | |||
| Площа | 4,88 га | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | між Проспектом Кірова, вулицями Леніна та вулицею Шмідта, та річкою Салгир. | |||
 | ||||
 Міський сад у Вікісховищі | ||||
Міський сад (крим. Bağça şeer), Сімферопольський міський парк культури та відпочинку, Центральний парк культури та відпочинку, розмовне парк за кінотеатром «Сімферополь» — парк у центрі Сімферополя, у Київському районі, найстарший парк міста.
Розташовується між Проспектом Кірова, вулицями Леніна, Шмідта, та Набережною з річкою Салгир.
Історія[ред. | ред. код]
У часи Кримського ханства до території сучасного парку доходив міський цвинтар, біля нього розташовувалося джерело Азіз-су.[1]
У 1809 році за губернатора Бороздіна було вирішено розбити громадський сад, навіщо «городити порожнє місце над річкою Салгир палісадом і насадити деревами».[2] Через кілька років сад зруйнували вандали, у рапорті сімферопольського градоначальника зазначено, що «огорожа розкрадена, а дерева майже всі винищені».[3]
У 1820 році таврійський цивільний губернатор Баранов віддав розпорядження про влаштування громадських садів у Сімферополі, Севастополі, Феодосії. Саджанці для казенних садів поставлялися із створеного 1811 року Нікітського ботанічного саду. Сад був створений на лівому березі Салгира, навпроти будинку губернатора, вхід був платний.
В 1857 році з джерела Азіз-су зцілився сліпий грек Апостол Савопуло, що віддячив спорудженням фонтану Савопуло.[4]
У 1890 році у саду з'явилися літній театр і ресторан, і грандіозний за своїми розмірами пам'ятник Катерині II.
18 жовтня 1905 року у Сімферополі було отримано телеграму з царським маніфестом, у якому обіцялися «непорушні основи громадянської свободи: справжня недоторканність особистості, свобода совісті, слова, зборів та спілок». Читання маніфесту було зустрінуте тріумфуванням. У місті відбулася багатолюдна демонстрація. Під червоним прапором з написом «Хай живе свобода!» демонстранти рушили Катерининською (Карла Маркса) до будівлі губернської в'язниці й зажадали звільнення політичних в'язнів. Адміністрація її змушена була задовольнити цю вимогу. Разом зі звільненими з в'язниці демонстранти рушили до міського саду, розраховуючи провести тут мітинг.
Мітинг не відбувся. Організовані владою чорносотенці зустріли демонстрантів із ломами, кілками, кийками, а дехто з револьверами в руках. Майже під вікнами губернаторського будинку і поліцейської дільниці, біля пам'ятника Катерині II було вбито 46 осіб і 55 понівечено. На згадку про ці трагічні події на будівлі кінотеатру «Сімферополь» з боку парку встановлено меморіальну дошку.
Невдовзі після Перших визвольних змагань монумент імператриці був знятий, на його місці було встановлено «Пам'ятник Свободи»: він зображував робітника, якій молотом розбиває ланцюги, що обплутують земну кулю.
За радянських часів вхід у садок, названий вже Центральним парком культури та відпочинку, став безкоштовним, вздовж доріжок саду невдовзі з'явилися фігури фізкультурниць та фізкультурників.
У 1940 році на зміну «Пам'ятнику Свободи» прийшов пам'ятник Леніну.
У 1970-х роках парк було реконструйовано. На місці пам'ятника Леніну спорудили фонтан, перебудовано літній театр, що вміщає 1200 осіб, посаджено нові дерева, квіти, упорядковано доріжки.[5]
У 1990-х роках парк запустився. У 2007 році було здійснено першу хвилю реконструкції парку: споруджено два штучні ставки з дренажною системою, встановлені нові лавки, облагороджені доріжки.[6]
Наступний етап реконструкції був запланований на 2014 рік.[7]
У 2016 році окупаційна влада, разом з реставрацією пам'ятника Катерині, перейменувала парк в «Катерининський сад».[8]
Основні об'єкти парку[ред. | ред. код]
Світлини[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Н. Абдульвапов. Территория бывшего старинного городского мусульманского кладбища вдоль левого берега реки Салгир. Азиз Салгир-Баба. Источник «Азиз сув» // Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. — Симферополь – Белгород : «КОНСТАНТА, 2018. — Т. III. — С. 376—383. — ISBN 978-5-906952-68-4.
- ↑ Парк культуры и отдыха «Екатерининский сад» в Симферополе. Крымпаломник (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Центральный парк культуры и отдыха — первый парк Симферополя (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Прекрасный Екатерининский сад в Симферополе - отзыв о Парк Культуры и Отдыха Екатерининский Сад, Симферополь. Tripadvisor (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ История парков Симферополя (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Центральный парк Симферополя реконструируют | Новости курортов Крыма. www.tour.crimea.com. Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Новый фонтан и детская площадка: как будут восстанавливать Центральный парк в Симферополе. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Центральний парк Сімферополя перейменували на честь Катерини II. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 24 жовтня 2023.