Міхара (вулкан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулкан Міхара
Кратер вулкану Міхара, видно на горизонті
Кратер вулкану Міхара, видно на горизонті
34°43′28″ пн. ш. 139°23′41″ сх. д. / 34.72444° пн. ш. 139.39472° сх. д. / 34.72444; 139.39472
Тип стратовулкан
Країна Flag of Japan.svg Японія
Місце знаходження Японія
Висота 764
Останнє виверження 1986
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 1857325
Вулкан Міхара. Карта розташування: Японія
Вулкан Міхара
Вулкан Міхара

CMNS: Міхара у Вікісховищі

Міхара (яп. 三原山 Міхара-сан, «Гора Міхара») — діючий стратовулкан на японському острові Ідзуосіма. Вивергається в середньому раз на 100—150 років.[1]

Поблизу вершини вулкану є місце, звідки раніше можливо було сплигнути прямо в кратер.[2]

Виверження[ред. | ред. код]

Останнє велике виверження вулкану Міхара сталося в 1986 році. Тоді на острові можна було спостерігати потужні потоки лави, що піднімалися до висоти 1600 м, а стовп попелу досягав висоти 16000 м. Тоді сила виверження склала 3 бали. Усе 12-тисячне населення острова було евакуйовано на цивільних і військових судах.[1]

Самогубства[ред. | ред. код]

Вулкан був популярним місцем для здійснення самогубств. До зведення загородження, починаючи з 1920-х років у середньому кілька чоловік кидалося у жерло кожного тижня. У одному тільки 1936 році таким чином наклало на себе руки понад 600 японців.[3] Один із широко розмножених випадків стався з 21-річною Кійоко Мацумото (яп. 松本 貴代子). 12 квітня 1933 року вона стрибнула в кратер гори Міхара. Мабуть, саме після цієї події місце набуло справжньої популярності, впродовж того року ще 944 людини наклали на себе руки таким чином.

У популярній культурі[ред. | ред. код]

У фільмі «Повернення Годзили» японський уряд ув'язнює монстра у кратер Міхари. Через 5 років, у сіквелі «Годзила проти Біолланте», воно ж звільняє Годзилу з ув'язнення за допомогою потужної вибухівки. У фільмі «Дзвінок» режисера Кодзі Судзукі в кратер Міхари кидається Сідзуко Ямамура, мати головної героїні Садако Ямамури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Oshima. Smithsonian Institution: Global Volcanism Program. Процитовано 2013-11-27.  (англ.)
  2. Tad Friend (13 жовтня 2003). Jumpers. The New Yorker. Процитовано 2013-11-27.  (англ.)
  3. Japan’s 'Suicide Island' Popular. Eagle. 14 квітня 1937. Процитовано 2013-11-27.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]