Настиль
Настиль металургійний (від «встеляти, настеляти»[1]) — рівномірно вкривати поверхню шаром чогось — в металургії — тугоплавка маса, що утворюється на кожусі доменної печі внаслідок порушення ходу плавки або несприятливої взаємодії шихти з вогнетривкою футеровкою.
Будова настилей різна, часто кільцева з основою в середній частині шахти. Вершина нерідко знаходиться біля основи захисних плит колошника або на 1,5—3,0 м нижче, а іноді при плавці цинквмісних руд навіть частково перекриває їх. Товщина настилів досягає 3 м і більше при висоті по шахті печі 10—15 м і середній товщині 1—2 м. Матеріал настилі — конгломерат рудного висипу, коксу і вапняку. При цьому руда або агломерат значною мірою бувають відновленими і спікаються в моноліт різної міцності.
Цікаве з історії плавки[ред. | ред. код]
Ґеорґіус Аґрікола у своїй роботі De Re Metallica (1556 рік) згадує настиль, який утворюється під час плавки руд і металів:
[2]Плавильник збиває після плавки настилі, застиглі на стінах.
...деяка частина руди поглинається настилями або поєднується з ними, внаслідок чого в настилях виявляють невеликі шматки нерозплавленої руди.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УСТЕЛЯТИ (ВСТЕЛЯТИ). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
- ↑ Full text of De Re Metallica. Архів оригіналу за 3 травня 2006. Процитовано 11 грудня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Настиль. [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Образование настылей в доменной печи [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Основи металургійного виробництва металів і сплавів. — К.: Вища шк., 2006. — 503с.;
- Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів. — К.: ІЗМН, 1996. — 392с.;