Ляпіна Наталія Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наталія Ляпіна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Ляпіна
Особисті дані
Повне ім'я Наталія Вікторівна Ляпіна (Даценко)
Дата народження 14 травня 1976(1976-05-14) (47 років)
  Бровари, Київська область, УРСР, СРСР СРСР
Зріст 168 см
Вага 60 кг
Юнацькі клуби
СРСР БВУФК
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—2002
2002—2004
2004—2008
2008—2009
2009—2010		 Україна «Автомобіліст»
Україна «Спартак»
Україна «Мотор»
Україна «Податковий університет»
Іспанія «Альмерія»		 ?
?
?
?
?
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996—2009 Україна Україна 48 (268)[1]
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2019 Україна Україна
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Представник Україна Україна
Гандбол
Олімпійські ігри
Бронза Афіни 2004 У складі команди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляпіна.

Наталія Вікторівна Ляпіна (Даценко) (14 травня 1976) — українська гандболістка, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 2004 року у складі збірної України з гандболу. Заслужений майстер спорту України.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованка Броварського вищого училища фізичної культури. Перші тренери — Любов Шаповал, Марина Ірпінь.

Закінчила НУФВСУ.

Довгий час була капітаном збірної України[2]. З точки зору головного тренера збірної України Леоніда Ратнера, Наталя була ідеальним «хвилерізом» (тобто крайнім), але при цьому практику виступів на цій позиції могла отримувати тільки в збірній[3]. Бронзовий призер Олімпійських ігор 2004 року, нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.

2019 року очолювала жіночу збірну України.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

Державні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Матчі і голи за національну збірну вирахувані лише з офіційних ігор (ВЧЄ, ВЧС, ЧЄ, ЧС і ОІ)
  2. ↑ ЛЯПИНА: «Нам никогда ничего не объясняют» (рос.)
  3. ↑ Леонид РАТНЕР: "Я - не волшебник". Гандбол. Кубок Турчина (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Михайлик П. А., Лобанов В. Е., Копелиович А. Б. Запорожский гандбол: годы, события, личности. — Запоріжжя : Просвіта, 2018. — Т. 2. — С. 206. — 500 прим. — ISBN 978-966-653-473-9. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Олімпійське досьє [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • Наталья Ляпина: «Играть бесплатно мне не интересно» 06.01.2010(рос.)
  • Про відзначення державними нагородами України спортсменів національної збірної команди України на XXVIII літніх Олімпійських іграх [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • ГРАЧЕВ, Игорь (28 лютого 2020). Наталья Ляпина: «После каждого матча проскакивала мысль, что он – последний». xsport.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (рос.)


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ляпіна_Наталія_Вікторівна&oldid=41857147