Ляпіна Наталія Вікторівна
Наталія Ляпіна | |||
Особисті дані | |||
---|---|---|---|
Повне ім'я | Наталія Вікторівна Ляпіна (Даценко) | ||
Дата народження | 14 травня 1976 (48 років) | ||
Бровари, Київська область, УРСР, СРСР | |||
Зріст | 168 см | ||
Вага | 60 кг | ||
Юнацькі клуби | |||
БВУФК | |||
Професіональні клуби* | |||
Роки | Клуб | Ігри (голи) | |
1992—2002 2002—2004 2004—2008 2008—2009 2009—2010 |
«Автомобіліст» (Бровари) «Спартак» (Київ) «Мотор» (Запоріжжя) «Податковий університет» (Ірпінь) «Альмерія» |
? ? ? ? ? | |
Національна збірна | |||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | |
1996—2009 | Україна | 48 (268)[1] | |
Тренерська діяльність** | |||
Сезони | Команда | Місце | |
2019 | Україна | ||
Звання, нагороди | |||
Звання | |||
Нагороди | |||
Представник Україна | |||
Гандбол | |||
Олімпійські ігри | |||
Бронза | Афіни 2004 | У складі команди | |
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Наталія Вікторівна Ляпіна (Даценко) (14 травня 1976) — українська гандболістка, бронзовий призер літніх Олімпійських ігор 2004 року у складі збірної України з гандболу. Заслужений майстер спорту України.
Вихованка Броварського вищого училища фізичної культури. Перші тренери — Любов Шаповал, Марина Ірпінь.
Закінчила НУФВСУ.
Довгий час була капітаном збірної України[2]. З точки зору головного тренера збірної України Леоніда Ратнера, Наталя була ідеальним «хвилерізом» (тобто крайнім), але при цьому практику виступів на цій позиції могла отримувати тільки в збірній[3]. Бронзовий призер Олімпійських ігор 2004 року, нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
2019 року очолювала жіночу збірну України.
- Чемпіонка України (4): 2005, 2006, 2007, 2008
- Фіналістка Кубка кубків: 2002/03
- ↑ Матчі і голи за національну збірну вирахувані лише з офіційних ігор (ВЧЄ, ВЧС, ЧЄ, ЧС і ОІ)
- ↑ ЛЯПИНА: «Нам никогда ничего не объясняют» (рос.)
- ↑ Леонид РАТНЕР: "Я - не волшебник". Гандбол. Кубок Турчина (рос.)
- Михайлик П. А., Лобанов В. Е., Копелиович А. Б. Запорожский гандбол: годы, события, личности. — Запоріжжя : Просвіта, 2018. — Т. 2. — С. 206. — 500 прим. — ISBN 978-966-653-473-9. (рос.)
- Олімпійське досьє [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Наталья Ляпина: «Играть бесплатно мне не интересно» 06.01.2010(рос.)
- Про відзначення державними нагородами України спортсменів національної збірної команди України на XXVIII літніх Олімпійських іграх [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ГРАЧЕВ, Игорь (28 лютого 2020). Наталья Ляпина: «После каждого матча проскакивала мысль, что он – последний». xsport.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (рос.)
- Ляпіна Наталія Вікторівна Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 14 травня
- Народились 1976
- Заслужені майстри спорту України
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Уродженці Броварів
- Українські гандболістки
- Українські гандбольні тренерки
- Українські бронзові олімпійські медалісти
- Гандболістки «Спартака» (Київ)
- Бронзові призери літніх Олімпійських ігор 2004
- Гандболісти на літніх Олімпійських іграх 2004
- Гандболістки «Мотора»
- Спортсмени Альмерії
- Спортсмени Броварів
- Жінки України XXI століття
- Жінки України XX століття