Національний музей Равенни
Національний музей Равенни | |
---|---|
44°25′12″ пн. ш. 12°11′45″ сх. д. / 44.42026000002777408° пн. ш. 12.19600000002777662° сх. д.Координати: 44°25′12″ пн. ш. 12°11′45″ сх. д. / 44.42026000002777408° пн. ш. 12.19600000002777662° сх. д. | |
Тип |
національний художня галерея[1][2] археологічний[1][3][4] Italian national museumd[1] музей релігіїd[5] і Q124830411?[2] |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[6] |
Країна | Італія[7][6] |
Адреса | 48121[6][1] via San Vitale, 17[6] |
Відкрито | 1887 |
Фонд | 10 000 документ[5] і 150 000 документ[4] |
Відвідувачі |
6355 осіб (2020)[1] 40 383 осіб (2019)[3] 26 813 осіб (2018)[5] 5772 осіб (2021)[8] 20 577 осіб (2022)[2] |
Сайт | musei.emiliaromagna.beniculturali.it/musei/museo-nazionale-di-ravenna |
Національний музей Равенни у Вікісховищі |
Національний музей Равенни (італ. Museo nazionale di Ravenna) — державний музей з артефактами різних епох, головним чином, з історії Равенни. Розташований у будівлі колишнього бенедиктинського монастиря на Via San Vitale, поруч із базилікою Сан-Вітале.
Відкритий 1804 року під назвою Museo Classense Municipale; сучасна назва з 1885. Основу колекцій музею склали церковне начиння та артефакти з равеннських монастирів, ліквідованих за часів «наполеонівської» секуляризації наприкінці XVIII і початку XIX ст., в тому числі камальдулійського в Классі (нині передмістя Равенни) та францисканського монастирів і монастиря кларисинок[9].
Містить збірки римських монет, пізньоантичного (V ст.) різьблення по слоновій кістці. Один зі знаменитих експонатів музею — дароносиця середини V ст. вирізьблена за популярним тоді сюжетом Traditio legis.
Серед живопису епохи Середньовіччя велику цінність має цикл з 8 фресок виконаних П'єтро да Ріміні в 1320 — 40 рр.; фрески зняті з колишньої Равеннської церкви св. Клари.
Серед іншого в Національному музеї зберігається також колекція тканин та живопису XVII — XVIII століть. Внутрішній двір музею прикрашений давньоримськими та ранньохристиянськими скульптурами: кам'яні хрести IV — V століть, саркофаги.
Під час розкопок на території церкви св. Франциска, які проходили 1879 року, знайшли прикрашений золотом пізньоантичний мармуровий саркофаг. Золоте оздоблення саркофага було виставлене в музеї. Там само виставлявся так званий Панцир Теодориха, знайдений поблизу його мавзолею. Золото з базиліки та панцир були вкрадені. Сучасне місцеперебування цих унікальних артефактів невідоме.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ а б ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ а б в г dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
- ↑ Церкву св. Клары (Chiesa di Santa Chiara) заснувала 1255 року Кьяра да Полента (Chiara da Polenta). З XIV ст. стала монастирем за статутом Клари Ассізької. Під час тотальної наполеонівської секуляризації, 1805 року монастир кларисинок було ліквідовано. 1874 року приміщення перейшло в муніципальну власність. 1919 на його базі створили місцевий театр, який отримав назву Teatro Rasi (на честь равеннського актора Луїджі Разі).
Посилання[ред. | ред. код]
- Вебсайт музею(італ.)
- Цикл фресок з Санта-Кьяри(італ.)
- Буклет музею з ілюстраціями з колекцій(італ.)
Література[ред. | ред. код]
- Iannucci A.M., Martini L.Museo nazionale, Ravenna. Roma: Istituto Poligrafico dello Stato, 1993. ISBN 978-8824004275.
- Martini L. Cinquanta capolavori nel Museo nazionale di Ravenna. Ravenna: Angelo Longo Editore, 1998. ISBN 978-8880631903.