Мавзолей Теодоріха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мавзолей Теодоріха
Mausoleo di Teodorico
Мавзолей Теодоріха
Мавзолей Теодоріха
44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250000000277723° пн. ш. 12.20916666669477912° сх. д. / 44.4250000000277723; 12.20916666669477912Координати: 44°25′30″ пн. ш. 12°12′33″ сх. д. / 44.4250000000277723° пн. ш. 12.20916666669477912° сх. д. / 44.4250000000277723; 12.20916666669477912
Країна Італія Італія
Місто м. Равенна
Тип будівлі мавзолей
Матеріал Istrian stone[d][1]
Дата заснування 520 р.
Дата будівництва  століття
Стан задовільний

Мавзолей Теодоріха. Карта розташування: Італія
Мавзолей Теодоріха
Мавзолей Теодоріха
Мавзолей Теодоріха (Італія)
Мавзолей Теодоріха у Вікісховищі?

Мавзоле́й Теодо́ріха Вели́кого (італ. Mausoleo di Teodorico) — мавзолей у передмісті Равенни, що його король остготів Теодоріх збудував 520 року для своєї майбутньої могили. Єдина вціліла пам'ятка готського зодчества і єдина збережена гробниця варварського монарха.

1996 року мавзолей у складі ранньохристиянських пам'яток Равенни було включено до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Натепер має статус музею.

Історія[ред. | ред. код]

Поставлений за наказом короля Теодоріха поза межами Равенни, де розташовувалось кладовище готів. Тепер це в середмісті Равенни, в 1,5 км на північний схід від головного майдану міста — Пьяцца дель Пополо. Можливо задумувався як елемент ансамблю, не реалізованого через смерть Теодоріха 526 року[2].

У візантійські часи він використовувався як церква, присвячена Богородиці під назвою Санта-Марія ед Фарум, з огляду на близьке розташування до порту з маяком. Адаптований з давньої ванни з червоного порфіру саркофаг готського володаря нині пустує. Наближеність струмка спричинила підмивання фундаментів, що потребувало в XIX столітті втручання реставраторів.

Архітектура[ред. | ред. код]

План мавзолею (другий ярус)

Монументальна двоярусна центрична споруда мавзолею складена з добре обтесаних блоків істрійського вапняку без розчину[3]. Долішній ярус має десять граней, виділених нішами з напівкруглими арками. В одній з ніш розташований вхід до мавзолею. Внутрішнє приміщення яруса збудоване у формі хреста. Світло потрапляє до середини крізь шість невеликих вікон, розміщених по периметру. Діаметр нижнього ярусу — 13,5 м. Горішній ярус — круглий, меншого диаметру, отже над нижнім утворюється зовнішній обхід завширшки 1,2 м.[4] Верх периметру другого ярусу прикрашений фризом.

На масивні стіни горішнього ярусу покладена «кришка» — десятиметровий у діаметрі моноліт у вигляді плескатого купола, витесаного з цільного 300-тонного каменя, можливо, наслідуючи шатра германців.[5] Оскільки можливості підняти таку важку плиту готи не мали, мавзолей був засипаний землею по самий верх, відтак купол шляхом втягування помістили на місце, а землю видалили.

На горішньому поверсі міститься саркофаг Теодоріха, а долішній вірогідно призначався для поховання членів його родини або був каплицею для заупокійних богослужінь.

Монолітний купол прикрашений дванадцятьма кам'яними «скобами», котрі вірогідно несуть не тільки декоративну функцію, але й використовувались для транспортування і встановлення купола. На торці «скоб» вирізані імена дванадцяти апостолів. Під куполом видно сліди мозаїчного хреста, що колись осіняв горішній ярус.[6]

Усередині долішнього рівня.
Усередині горішнього рівня.
Усередині горішнього рівня.

Примітки[ред. | ред. код]

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №788-007788 (англ.)
  1. http://whc.unesco.org/en/list/788-007
  2. ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967.— с. 33(рос.)
  3. ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том IV Архитектура Западной Европы Средние века — М.: Стройиздат, 1967.— с. 33(рос.)
  4. Другий том «Всеобщей истории искусств»(рос.)
  5. RAVENNA:ITALY’S TREASURY OF BYZANTINE SPLENDORS
  6. Sir Banister Fletcher’s a history of architecture: A History of Architecture

Джерела і посилання[ред. | ред. код]