Секуляризація (від лат.saecularis — мирський) — в історичній гкуцйййі вилучення будь-чого із церковного, духовного відання і передача світському, цивільному віданню, перетворення церковної власності в державну.
Інші значення:
Перехід духовної особи в Західній Європі в світський стан з дозволу церкви зі звільненням від церковної посади і втратою відповідних прав.
Вперше термін «секуляризація» був застосований в XVII столітті і означав передачу земельних володінь з церковного у світське управління. Сам процес проходив і раніше: при утворенні централізованих національних держав за допомогою секуляризації світська влада звільнялася від церковного покровительства і зміцнювала державні фінанси за рахунок духовенства.
В епоху Реформації пройшла масштабна секуляризація в Західній Європі. Вже в 14-15 століттях Джон Вікліф та Ян Гус вимагали секуляризації, а в XVI столітті світські феодали підтримали Мартіна Лютера. Німецькі князі, які підтримали Реформацію, провели секуляризацію після Селянської війни у 1524-26 роках.