Національний стадіон (Бразилія)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2013) |
Національний стадіон імені Мане Гаррінчі порт. Estádio Nacional Mané Garrincha | |
---|---|
Країна | Бразилія[1] |
Розташування | Бразиліа, Федеральний округ |
Координати | 15°47′00″ пд. ш. 47°53′56″ зх. д. / 15.7835000° пд. ш. 47.8991639° зх. д. |
Побудовано | 1974 |
Відкрито | 10 березня 1974 |
Реконструйовано | 2013 |
Закрито | 2010 |
Зруйновано | 2010 |
Власник | Губернатор Федерального округу |
Покриття | трава |
Архітектор | Gerkan, Marg und Partnerd |
Команда (-и) | Brasiliense Futebol Clube (до 2003 року) Жіночий ФК «Саад» |
Види спорту | футбол |
Вміщує | 72 888 |
Вебсайт | estadionacionaldebrasilia.com.br(порт.) |
Національний стадіон (Бразилія) у Вікісховищі |
Національний стадіон імені Мане Гаррінчі (порт. Estádio Nacional Mané Garrincha[2]) — мультифункціональний стадіон у Бразилії, який розташований у столиці країни — місті Бразиліа. Здебільшого використовується для проведення футбольних матчів. Стадіон вміщає 70 064 глядачів[3], його збудували 1974 року. Своє ім'я отримав на честь відомого бразильського футболіста Гаррінча.
Стадіон Мане Гарінчі належить Департаменту спорту, фізичного виховання та відпочинку Федерального округу.
Роботи з будівництва стадіону були завершені в 1974 році. Відкрили його 10 березня 1974 матчем між місцевим клубом і «Корінтіансом». Гості виграли з рахунком 2:1 і перший гол записав на свій рахунок гравець «Корінтіанса» - Вагіньйо. До моменту відкриття арени, Гаррінчі було 40 років.
25 грудня 1982 Гаррінча зіграв на цьому стадіоні протягом 20 хвилин за місцеву команду «Планалтіна». Це був останній матч у житті великого футболіста. 20 січня 1983 у віці 49 років він помер. 15 грудня того ж року стадіону присвоєно ім'я Мане Гаррінчі. На згадку про нього на стадіоні відбувся товариський футбольний матч за участю збірної Бразилії.
Рекорд по відвідуваності стадіону був зафіксований 20 грудня 1998 року на позначці 51 000 глядачів, коли «Гама» обіграла «Лондріну» з рахунком 3-0 у фіналі Серії B 1998. Ця перемога дозволила «Гамі» виграти свій перший національний трофей і потрапити в Серію A в 1999 році.
8 грудня 2007 на стадіоні Мане Гаррінчі пройшов фінал першого розіграшу Кубка Бразилії серед жінок, перемогу в якому здобув клуб «Саад» з Сан-Каетану-ду-Сул.
Стадіон знесли у 2010 році. На його місці було зведено новий стадіон, який вміщає 71 400 глядачів, що дозволило йому відповідати вимогам ФІФА, аби він міг прийняти матчі чемпіонату світу 2014. На початку 2010 стадіон був перейменований в Національний стадіон Бразилії, і в тому ж році, у квітні, почалося будівництво. Реконструкція включає себе демонтаж нижнього ярусу, включення верхнього ярусу в нову овальну конструкцію і зменшення розмірів ігрового поля, завдяки чому стадіон стане повністю футбольним.
Також стадіон прийняв кілька матчів футбольного турніру на Літніх Олімпійських іграх 2016, у Ріо-де-Жанейро.
Ціна зведення Національного стадіону - 671 200 000 реалів (381 млн доларів США)[4].
- ↑ а б GeoNames — 2005.
- ↑ Governor confirms arena name: Estádio Nacional Mané Garrincha (Portuguese) . copa2014.gov.br. Архів оригіналу за квітень 7, 2014. Процитовано 27 січня 2012.
- ↑ CNEF - Cadastro Nacional de Estádios de Futebol (PDF) (Portuguese) . Confederação Brasileira de Futebol. Архів оригіналу (PDF) за вересень 27, 2013. Процитовано 2 березня 2012.
- ↑ Panorama das obras: confira como estão os estádios para a Copa 2014 (порт.)
- Офіційний сайт (англ.)
- Templos do Futebol
Це незавершена стаття про спортивну споруду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |