Збірна Бразилії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бразилія
Емблема Бразилія
Прізвисько Обрані (порт. Seleção)
Зелено-жовті (порт. Verde-Amarela)
Асоціація Бразильська конфедерація футболу
Тренер Бразилія Дорівал Жуніор
Найбільше виступів Кафу (142)
Найкращий бомбардир Неймар (79)
Код ФІФА BRA
Місце в рейтингу ФІФА 5 (4 квітня 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Аргентина Аргентина 3:0 Бразилія Бразилія
(Буенос-Айрес, Аргентина; 20 вересня 1914)
Найбільша перемога
Бразилія Бразилія 10:1 Болівія Болівія
(Сан-Паулу, Бразилія; 10 квітня 1949)
Бразилія Бразилія 9:0 Колумбія Колумбія
(Ліма, Перу; 24 березня 1957)
Найбільша поразка
Уругвай Уругвай 6:0 Бразилія Бразилія
(Вінья-дель-Мар, Чилі; 18 вересня 1920)
Бразилія Бразилія 1:7 Німеччина Німеччина
(Белу-Оризонті, Бразилія; 8 липня 2014)
Чемпіонат світу
Виступів 22 (вперше у 1930)
Найвище досягнення Чемпіон: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002
Кубок Америки
Виступів 37 (вперше у 1916)
Найвище досягнення Чемпіон: 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004, 2007, 2019

Збірна Бразилії з футболу — національна футбольна команда, яка представляє Бразилію. Одна з найсильніших і найвідоміших у світі національних футбольних команд. П'ятиразовий чемпіон світу з футболу. За бразильцями закріпилося прізвисько «Селесао» («обрані»). Керівним органом збірної є Бразильська конфедерація футболу.

Станом на 4 квітня 2024 посідає 5-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Бразилія — єдина країна, що не пропустила жодного фінального етапу чемпіонату світу. Вона єдина, хто виграв титул чемпіонів п'ять разів. Крім цього вони двічі здобували 2-е місце і двічі — третє.

Вперше, збірна Бразилії з футболу була сформована в 1914 році й провела матч проти англійського клубу «Ексетер Сіті», вигравши 2:0. Однак до серйозніших перемог на світовій арені було ще далеко. Багато в чому цьому заважала плутанина серед керівників місцевих футбольних федерацій всередині країни. Як би це не було, на чемпіонатах світу 1930 й 1934 року Бразилія вибувала після першого етапу. У 1938 році команда показала значний прогрес і впевнено завоювала бронзу чемпіонату. А Леонідас да Сілва потрапив в історію, як перший гравець, що забив 4 м'ячі в матчі чемпіонату світу. Перший повоєнний чемпіонат 1950 року проходив у Бразилії. До того ж він був унікальний тим, що на ньому не проводився фінальний матч. Завершальним став груповий турнір для чотирьох команд. Вважається, що зустріч Бразилія — Уругвай прирівнюється до «фіналу». Цей матч, що проходив на стадіоні «Маракана» у Ріо-де-Жанейро відвідали 199 854 вболівальників. Бразильцям досить було зіграти внічию, щоб стати чемпіонами, але, ведучи в рахунку 1:0, вони програли 1:2. В Південній Америці цей матч відомий як «мараканасо».

В 1954 році фінальна частина проходила у Швейцарії на нього приїхала оновлена команда із групою гарних міцних гравців. Однак у чвертьфіналі бразильці поступилися фавориту першості, угорцям, 4:2, провівши один з найжахливіших матчів у своїй історії. Цей матч одержав назву «битва в Берні». В 1958 році на чемпіонаті у Швеції Бразилія зненацька для всіх у блискучому стилі стала чемпіоном світу. У складі команди виблискували такі гравці, як Пеле, Гаррінча, Вава й багато інших, що ввійшли у світову історію футболу. Відкриттям цієї першості був сімнадцятилітній Пеле, що й дотепер вважається одним із найкращих футболістів всіх часів і народів.

У 1962 році в Чилі бразильці повторили свій успіх. Найкращим бомбардиром першості став Гаррінча, що забив 4 м'ячі. Його напарник Пеле вибув із чемпіонату після важкої травми в одному з перших матчів турніру.

На чемпіонаті в Англії у 1966 році на команду чекав грандіозний провал. Селесао виявилися не по зубах угорці й португальці, у рядах яких грав легендарний Еусебіу. Збірна Бразилії вибула з першості вже з підгрупи, що розцінювалося не інакше як національна катастрофа. Ряд гравців були змушені якийсь час залишатися в Європі, перечікуючи неспокійну ситуацію на батьківщині. Однак вже на наступному чемпіонаті світу в Мексиці бразильці, у складі яких знову виблискував Пеле, показали футбол найвищого класу й виграли всі матчі першості. У фіналі Бразилія розгромила збірну Італії 4:1.

Після того, як Селесао за короткий час змогли три рази стати власниками титулу Чемпіона Світу, почалася тривала смуга невдач:

1974 — Бразилія виставила один із найслабших складів за всю свою історію й у результаті посіла лише 4-е місце.

1978 — Селесао поступилися за різницею м'ячів господарям поля аргентинцям у матчі за вихід у фінал. Розчаровані бразильці звинуватили воротаря збірної Перу, аргентинця за походженням, у нарочито поганій грі (матч Аргентина — Перу закінчився 6:0).

1982 — склад Бразилії вважався непереможним, однак несподівана поразка від збірної Італії 2:3 і вибування з турніру на ранній стадії. Італійці в підсумку стали найкращими на цьому турнірі.

1986 — цього разу поразка у серії післяматчевих пенальті проти збірної Франції. У бразильців не забив 11-метровий легендарний «Білий Пеле» Зіку.

1990 — жахлива поразка в 1/8 фіналу від аргентинців. Бразильці протягом всієї гри демонстрували атакувальний футбол, раз за разом штурмували ворота супротивника, але так і не змогли їх вразити. На останніх хвилинах матчу Клаудіо Каніджа після контратаки забив вирішальний гол. 1:0 на користь Аргентини.

Чемпіонат у США 1994 року. Через 24 роки знову перемога Бразилії: після важкого фіналу проти збірної Італії бразильці змогли виграти в серії післяматчевих пенальті 3:2. У складі Бразилії особливо виділялися нападники Ромаріу, Бебето, голкіпер Таффарел, півзахисник і капітан команди Дунга, захисники Кафу, Бранко.

Чемпіонат у Франції 1998 року: у складі Селесао зірковий «зубастик» Роналду. Бразилія знову дійшла до фіналу, однак зазнала поразки від хазяїв поля 0:3. Два голи, що поклали початок розгрому, після подач із кутових забив лідер збірні Франції Зінедін Зідан.

XXI століття

[ред. | ред. код]

2002, Японія/Південна Корея: Бразилія продовжила демонструвати чудову гру й втретє поспіль вийшла в фінал світової першості. У фіналі вони вперше зустрілися зі своїм головним конкурентом збірною Німеччини й завдали німцям поразки — 2:0. Ворота Німеччини захищав зірковий голкіпер Олівер Кан, що протягом чемпіонату показував відмінну гру, однак у фіналі зробив фатальну помилку й пропустив простий м'яч. Найкращим бомбардиром першості став Роналду (8 м'ячів). У складі пентакампеонів грав ряд майстрів екстракласу, таких як Роналдінью, Роберто Карлос, Діда, Рівалдо, Кафу, Лусіу й ін.

2006, Німеччина: Цей чемпіонат завершив серію сильних виступів збірної. Попри зоряний склад, команда підійшла до першості незіграною й у слабкій формі (наприклад, на думку багатьох журналістів, легендарний Роналду мав надлишок ваги). Після ряду перемог Бразилія в 1/4 фіналу зазнала поразки від французької збірної 0:1.

На чемпіонаті світу 2010 бразильці без проблем пройшли груповий раунд здобувши дві перемоги та ще один матч зіграли внічию з португальцями 0:0. У 1/8 фіналі досить легко переграли чилійців 3:0. Чвертьфінал з Нідерландами почався, як найкраще для жовто-зелених, вже на десятій хвилині Робінью відкрив рахунок та в другому таймі Снейдер, двічі розписавшись в воротах Жуліо Сезара, відправив п'ятиразових чемпіонів світу додому.

Невдало виступили бразильці на Кубку Америки 2011, причому проблеми почались для них на груповому етапі, де вони здолали лише аутсайдера групи збірну Еквадору 4:2, а у чвертьфіналі поступились в серії пенальті, основний час та додатковий завершились з рахунком 0:0, збірній Парагваю 0:2.

Домашній чемпіонат світу 2014 року продовжив серію невдалих турнірів для збірної Бразилії. Якщо груповий етап жовто-зелені пройшли без проблем дві перемоги над Хорватією 3:1 та Камеруном 4:1 і одна нічия з мексиканцями 0:0, то в 1/8 фіналу лише по пенальті здолали чилійців 1:1 (3:2), у чвертьфіналі здолали колумбійців 2:1. Жах для господарів розпочався в півфіналі проти німців, гра відбулася 8 липня 2014 року на стадіоні «Мінейран» у Белу-Оризонті в присутності 58 141 глядача і закінчилася сенсаційним розгромом 5-разових чемпіонів світу з рахунком 1:7. Матч за третє місце також завершився розгромом від голландців 0:3 та отримав назву «Гаррінчасо» за аналогією з Мараканасо та щойно пережитим Мінейрасо.

Два наступних розіграші Кубку Америки 2015 та 2016 років також принесли прихильникам збірної розчарування. На груповому етапі 2015 року бразильці посіли перше місце, програвши колумбійцям та обігравши з великими труднощами Перу, причому переможний гол вони забили в доданий арбітром час (2:1) та з тим самим рахунком переграли Венесуелу. У чвертьфіналі поступились парагвайцям по пенальті 3:4 (основний час завершився внічию 1:1). А на турнірі 2016 року навіть не вийшли з групи, здолавши лише збірну Гаїті 7:1. Після цього матчу подав у відставку головний тренер збірної Дунга, який очолював збірну з 2014 року.

Чемпіонати світу з футболу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М- Склад
Уругвай 1930 1-й раунд 6 2 1 0 1 5 2 склад
Італія 1934 1/8 фінала 14 1 0 0 1 1 3 склад
Франція 1938 третє місце 3 5 3 1 1 14 11 склад
Бразилія 1950 друге місце 2 6 4 1 1 22 6 склад
Швейцарія 1954 чвертьфінал 5 3 1 1 1 8 5 склад
Швеція 1958 чемпіон 1 6 5 1 0 16 4 склад
Чилі 1962 чемпіон 1 6 5 1 0 14 5 склад
Англія 1966 груповий етап 11 3 1 0 2 4 6 склад
Мексика 1970 чемпіон 1 6 6 0 0 19 7 склад
ФРН 1974 півфінал 4 7 3 2 2 6 4 склад
Аргентина 1978 третє місце 3 7 4 3 0 10 3 склад
Іспанія 1982 2-й раунд 5 5 4 0 1 15 6 склад
Мексика 1986 чвертьфінал 5 5 4 1 0 10 1 склад
Італія 1990 1/8 фінала 9 4 3 0 1 4 2 склад
США 1994 чемпіон 1 7 5 2 0 11 3 склад
Франція 1998 друге місце 2 7 4 1 2 14 10 склад
ЯпоніяПівденна Корея 2002 чемпіон 1 7 7 0 0 18 4 склад
Німеччина 2006 чвертьфінал 5 5 4 0 1 10 2 склад
ПАР 2010 чвертьфінал 6 5 3 1 1 9 4 склад
Бразилія 2014 4-е місце 4 7 3 2 2 11 14 склад
Росія 2018 чвертьфінал 6 5 3 1 1 8 3 склад
Катар 2022 чвертьфінал 7 5 3 1 1 8 3 склад
Усього 5 титулів 22/22 114 76 19 19 237 108
  •    — країна-господар фінального турніру

Бразилія відмовилась брати участь у 10 чемпіонатах: 1924, 1926, 1927, 1929, 1935, 1939, 1941, 1947, 1955 і 1967.

Гравці

[ред. | ред. код]

Поточний склад

[ред. | ред. код]

Наступні 26 гравці були оголошені у списку збірної для участі у ЧС-2022.

Матчі та голи вірні станом на 27 вересня 2022 року, після матчу проти Тунісу.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 Аліссон 2 жовтня 1992 (31 рік)(19921002) 57 0 Англія Ліверпуль
12 Вевертон 13 грудня 1987 (36 років)(19871213) 8 0 Бразилія Палмейрас
23 Едерсон 17 серпня 1993 (30 років)(19930817) 18 0 Англія Манчестер Сіті
2 Даніло 15 липня 1991 (33 роки)(19910715) 46 1 Італія Ювентус
3 Тіагу Сілва () 22 вересня 1984 (39 років)(19840922) 109 7 Англія Челсі
4 Маркіньйос 14 травня 1994 (30 років)(19940514) 71 5 Франція Парі Сен-Жермен
6 Алекс Сандро 26 січня 1991 (33 роки)(19910126) 37 2 Італія Ювентус
13 Дані Алвес 6 травня 1983 (41 рік)(19830506) 124 8 Мексика УНАМ
14 Едер Мілітао 18 січня 1998 (26 років)(19980118) 23 1 Іспанія Реал Мадрид
16 Алекс Теллес 15 грудня 1992 (31 рік)(19921215) 8 0 Іспанія Севілья
24 Бремер 18 березня 1997 (27 років)(19970318) 1 0 Італія Ювентус
5 Каземіро 23 лютого 1992 (32 роки)(19920223) 65 5 Англія Манчестер Юнайтед
7 Лукас Пакета 27 серпня 1997 (26 років)(19970827) 35 7 Англія Вест Гем Юнайтед
8 Фред 5 березня 1993 (31 рік)(19930305) 28 0 Англія Манчестер Юнайтед
15 Фабінью 23 жовтня 1993 (30 років)(19931023) 28 0 Англія Ліверпуль
17 Бруно Гімараес 16 листопада 1997 (26 років)(19971116) 8 1 Англія Ньюкасл Юнайтед
22 Евертон Рібейру 10 квітня 1989 (35 років)(19890410) 21 3 Бразилія Фламенгу
9 Рішарлісон 10 травня 1997 (27 років)(19970510) 38 17 Англія Тоттенгем Готспур
10 Неймар 5 лютого 1992 (32 роки)(19920205) 121 75 Франція Парі Сен-Жермен
11 Рафінья 14 грудня 1996 (27 років)(19961214) 11 5 Іспанія Барселона
18 Габріел Жезус 3 квітня 1997 (27 років)(19970403) 56 19 Англія Арсенал
19 Антоні 24 лютого 2000 (24 роки)(20000224) 11 2 Англія Манчестер Юнайтед
20 Вінісіус Жуніор 12 липня 2000 (24 роки)(20000712) 16 1 Іспанія Реал Мадрид
21 Родріго 9 січня 2001 (23 роки)(20010109) 5 1 Іспанія Реал Мадрид
25 Педро 20 червня 1997 (27 років)(19970620) 2 1 Бразилія Фламенгу
26 Габріел Мартінеллі 18 червня 2001 (23 роки)(20010618) 3 0 Англія Арсенал

Відомі гравці

[ред. | ред. код]

Рекордсмени

[ред. | ред. код]

Гравці, що провели найбільше ігор

[ред. | ред. код]
# Гравець Період Ігор Голів
1 Кафу 1990-2006 142 4
2 Данієл Алвес 2006-2022 126 8
3 Роберто Карлос 1992-2006 125 11
3 Неймар 2010- 125 79
5 Тіагу Сілва 2008- 113 7
6 Лусіу 2000-2011 105 4
7 Клаудіо Таффарел 1988-1998 101 0
8 Робінью 2003- 2017 100 28
9 Джалма Сантус 1952-1968 98 3
Роналду 1994-2011 98 62
Станом на 9 вересня 2023

Бомбардири

[ред. | ред. код]
# Гравець Період Голів Ігор За гру
1 Неймар 2010- 79 125 0.63
2 Пеле 1957-1971 77 92 0.84
3 Роналду 1994-2011 62 98 0.63
4 Ромаріу 1987-2005 55 70 0.79
5 Зіку 1976-1986 48 71 0.68
6 Бебето 1985-1998 39 75 0.52
7 Рівалдо 1993-2003 35 74 0.47
8 Жаїрзінью 1964-1982 33 81 0.41
Роналдінью 1999-2013 33 97 0.34
10 Адемір 1945-1953 32 39 0.82
Тостао 1966-1972 32 54 0.59

Станом на 9 вересня 2023

Форма

[ред. | ред. код]

Домашня

1914–1917
1917
1917
1917
1918–1919
1919–1938
1945–1949
1954–1974
1978
1986–1990
1988 Olympics
1994–1997
1997
1998–2001
2002–2004
2004–2006
2006–2007
2007–2010
2010–2011
2011–2012
2012–2013
2013–2014
2014–2016
2016–

Виїзна

1938–1948
1949–1953
1958
1994
1997
2002–2004
2004–2006
2007–2010
2010–2011
2011–2012
2012–2013
2013–2014
2014–2016
2016–


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]